Дністровський каньйон

Територією Тернопільщини протікає одна з найкрасивіших річок у Європі і друга за величиною в Україні – Дністер. Його загальна протяжність – 1365 км. Але найкрасивіші береги цієї ріки – на Тернопіллі.

 

 

Типовий вигляд у Дністровському каньйоні – круті скелясті або залісненні береги, дика і неторкана природа, мальовничі острови. Береги Дністра нагадують земну поверхню в розрізі. Тут знаходяться відомі у всьому світі відслонення (с. Стінка Бучацького і с. Трубчин Борщівського районів), які містять у собі давні скам'янілі рештки флори і фауни, яким близько 500 мільйонів років. Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає. У силурійських відкладах біля сіл Труб чин та Кудринці Борщівського району в 1968 році знайдено рештки найдавніших наземних рослин – куксоній, які є перехідними формами від водоростей до псилофітів. Такі знахідки відомі лише у трьох місцях світу – Великобританії (Уельс), Чехії і у нас на Тернопільщині. Знахідка має велике наукове значення. Дністровські схили містять велику кількість рідкісних рослин, тварин, птахів. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше, ніж в інших частинах області. Саме тому традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. Бажання “пройтися” по Дністру приваблювала і  донині приваблює українських та іноземних мандрівників. На відтинку близько 250 км можна зустріти понад десяток карстових печер і гротів, які знаходяться у вапняках. Їх химерний вигляд з рівня річкового плеса вражає. А невеликі водоспади – “дівочі сльози”, що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються по всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище. Недалеко від Дністра знаходиться один із найбільших та найкрасивіших водоспадів України – Червоногородський (Джуринський), вода в якому падає із 17-метрової висоти. Навколо нього скелі з червоноколірних пісковиків. Каньйон вражає своїми масштабами, красою і величчю. Посеред каньйону високий пагорб, на вершині якого, наче з казки, постають в усій красі залишки замку ХVІІ ст. На березі каньйону знаходяться печера “Джуринська”, а у лісі в урочищі Пустельня – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води. Тут доречно згадати ще про каскад водоспадів у селі Русилів Бучацького району. Він починається з декількох джерел, які зливаються в один і, долаючи стрімкі уступи червоних скель, вливаються у Стрипу – притоку Дністра. На своєму шляху струмок утворює 22 водоспади. Окремі з них падають з висоти 8-13 метрів. Це найбільш водоспадистий струмок України. У Дністровському каньйоні, між іншим, нараховується більше трьох десятків окремих водоспадів або їх каскадів. На Червоній Горі, що розкинулася над Дністром, особливий мікроклімат. У літню пору температура повітря в каньйоні на 5 градусів вища, ніж у селі Берем’яни Бучацького району, розташованому поруч, а на Червоній Горі на поверхні девонських червоних пісковиках доходить до 50°- 60°С. Тут зростає 95 видів рослин, більшість з яких – рідкісні залишки флори третинного періоду.

 Мальовничий ландшафт гірського типу, чарівні діброви, річка, ставок, екзоти деревно-чагарникових порід, пташине різноголосся роблять місцевість навколо с. Скоморохи Бучацького району справді райським куточком природи. Навколо наявних тут баз відпочинку є чимало пам'яток природи, які приваблюють туристів: водоспади, печери, химерні скелі.