Еволюцію протерозойської біоти пов'язують із так званою "кисневою революцією", яка відбулася ще в археозої. Фауна вендського періоду є одним з перших свідчень палеонтологічного літопису про появу багатоклітинних тварин. Тому вивчення вендської фауни різних світових місцезнаходжень має фундаментальне біологічне й стратиграфічне значення. Найбільш цікавою і найкраще вивченою є едіакарська (вендська) фауна, що включає дивні багатоклітинні безскелетні організми, розміри яких інколи сягали 1,5 м. Едіакарій (венд, вендська система, вендський комплекс) - підрозділ верхнього протерозою, представлений комплексом гірських порід пізньопротерозойського періоду, які лежать безпосередньо під породами кембрійської системи. Приблизний віковий інтервал 680 - 570 млн. років. На території України гірські породи едіакарію поширені в межах Волино-Подільської плити, де представлені льодовиковими відкладами (тилітами) потужністю до 50 м, на яких залягає потужна, до 550 м, товщина вулканогенних порід, перекритих осадовими, переважно морськими, відкладами. У відкладах едіакарського періоду виявлено рештки давніх безскелетних організмів і водоростей. Після серії глобальних зледенінь, які планета пережила приблизно 600 - 700 млн років тому, в морях стали активно розвиватися м'якотілі форми життя. Серед них були як медузоїди радіально-симетричної форми, так і тварини з двосторонньою симетрією. Одні з них зовні нагадували сучасні корали, інші - кільчастих червів та членистоногих. Відомі також сліди ходів у мулі. Більшість представників унікальної вендської фауни вимерла ще у протерозої. Але серед них існували й форми, що дали початок тваринам зі складною організацією, які перейшли у палеозойську еру. На території України, в районі Подільського Придністров'я, відслонюється один з найповніших розрізів венду на СЄП, який можна впевнено назвати гіпостратотипом.

1. Менасова А. Ш. Зіставлення вендської фауни Придністров'я з найбільш представницькими місцезнаходженнями її в Європі, Азії та Австралії// Мінеральні ресурси України, 2010, Й2, c.31-34, pdf 2. Асеева Е. А. Растительность позднего докембрия Волыно Подолии//Геология иполезные ископаемые Украины. К.: Наукова думка, 1978. С. 5-9. 3. Великанов В. А. и др. Венд Подолии//Путеводитель экскурсий (на рус. и англ. языках). Киев, 1990. 130 с. 4. Великанов В. А., Асеева Е. А., Федонкин М. А. Венд Украины. К.: Наукова думка, 1983. 164 с..