|
Перше,
що впадає в око на під’їзді до села Кривче — оборонні вежі й стіни
фортеці XVII століття. Те, що колись було зумовлене суворою необхідністю
(оборонні споруди зводили на високому горбі для ускладнення різним
«супостатам» процедури взяття міста), багатьом містечкам цього багатого
на пам’ятки краю додає безперечного шарму. А часто — і відводить погляд
від набагато менш «привабливої» архітектури сучасності… Утім, Кривче
славиться не замком. І навіть не тим, що свого часу турецький султан
Магомет IV саме це село вибрав як свою «ставку». Приїжджають сюди
щоб здійснити подорож фантастичними лабіринтами однієї з найбільших
у світі гіпсових печер — Кристальної. Ще 1721 року печеру описав один
із місцевих священиків, але, згідно з легендою, «по-справжньому» відкрили
її в 1910 роцi: в цьому місці юним пастушкам з’явилася Божа Матір.
Там, де ступала її нога, залишалися сліди, заповнені водою, якою і
приходило зцілятися місцеве населення. І сьогодні біля Кристальної
б’ють струменем мінеральні джерела, які мають лікувальні властивості.
|
| Подейкують,
ховалися тут якось від монголо-татарської орди кілька місцевих дівчат,
при цьому одна з них примудрилася заблукати у підземних лабіринтах.
Хазяїн Печери пообіцяв Наталці- невдасі вивести її на світ Божий,
але насправді мав стосовно дівчини зовсім інші плани — думав зробити
красуню своєю дружиною. Коли вона зрозуміла, що її обдурили, зважилася
втікати сама. Але за це була покарана: чоловік, що не так і не відбувся,
перетворив норовливу Наталку на ящірку. Відтоді один із залів печери
прикрашає голова цього земноводного. Історія замовчує, кого, за які
гріхи і чи зачаклував узагалі когось ще «палкий» печерний господар,
проте сьогодні підземні кімнати строкатіють кам’яними зображеннями:
голова Буйвола, Сови, Орла. А як щодо прогулянки між Зубами Дракона
або Хребтом Крокодила? Не менш цікаві й Камінь Бажань (кажуть, мрії
здійснюються обов’язково) плюс Веселий Спуск із Веселим підйомом.
Відкриємо таємницю: веселі тому, що про точне місцезнаходження Каменя
(підніжжя Підйому) повідомляють лише тоді, коли стрімчасті, слизькі
й горбисті спуск із підйомом уже подолали. А оскільки, так би мовити,
бажання виконання мрій у кожного із відвідувачів велике, всі дружнім
натовпом, крекчучи і зриваючись, «повзуть» у зворотному напрямі все
тим самим стрімчастим і горбистим спуском і підйомом. Але лінивих
без втішного призу не залишать: можна вдарити у барабан самого хазяїна
Печери (так він скликає своїх слуг) або дотулитися розпаленілим чолом
до каменя-«анальгіну»: знімає головний біль різного походження.
|
