Девонський період 394 – 345 млн. років тому. Девонський період відомий як епоха риб. Рослини також стали розповсюджуватися по драговинах і болотам. У риб розвилися кісткові кістяки і плавальні міхури (найрання форма легенів). У деяких риб з'явилися парні плавники, за допомогою яких, в решті решт вони дістали можливість вийти на сушу, де їхні легені допомогли їм вижити без води. Почався розвиток акул. З риб, у яких були легені, розвилися перші земноводні (холоднокровні хребетні). Вони повинні були постійно знаходитися біля води, щоб тіло їх залишалося вологим і щоб мати можливість розмножуватися. Імовірно, з'явилися перші комахи. Почалося формування дерев і лісів. В першій половині девону морські і інші водні басейни були на заході і південному заході України, місцями відбувались вулканічні процеси. Відклади девонської системи поширені на Волино-Подільській плиті, в Переддобружинському прогині, на острові Зміїний, в Дніпровсько-Донецькій западині і в межах Донецької складчастої споруди. В цей час утворилися родовища нафти, кам’яної солі, горючі сланці, боксити, залізна і марганцева руда, фосфорити.