ЯЛІВЕЦЬ - НЕПРИМІТНІ ЯГІДКИ, ЯКІ ПОМІТНО ПОЛІПШАТЬ ЗДОРОВ’Я

Зазвичай це стрункий вічнозелений кущ заввишки 2-6 м, рідше — дерево до 10 м. Інколи трапляються сланкі форми рослини. Росте, як правило, у підліску хвойних, частіше соснових, і мішаних лісів. Коренева система в ялівцю розгалужена й глибока. Листки — попарно супротивні, голкоподібні, рідше лускоподібні. Рослина дводомна — є жіночі й чоловічі особини. Як в усіх голонасінних рослин, плоди в ялівцю — шишки, але зовні вони дуже нагадують ягоди, тому їх так і називають — шишкоягоди, або ялівцеві ягоди. Дозрівають плоди на 2-3-й рік, причому навесні вони зелені, а до осені стають темно-бордовими чи синьо-чорними, з сизою восковою паволокою. Плоди рослини охоче поїдають птахи і тварини, які й поширюють насіння. В Україні ялівець звичайний росте у Карпатах та на Поліссі. Його культивують у садах і парках, на присадибних ділянках як декоративну рослину. Ялівець — «мафусаїл» серед хвойних, живе до 500-1000 років. Світлолюбний, не терпить забрудненого повітря, водночас чудово очищує і знешкоджує його, виділяючи фітонциди (леткі бактерицидні речовини). Люди давно помітили лікарські та харчові властивості рослини. Для приготування ліків використовують шишкоягоди ялівцю, які заготовляють восени. Зазвичай під кущем розстилають яку-небудь тканину й обтрушують на неї дозрілі ягоди. Сушать їх при температурі не вище 30 °С. Ялівець належить до Фармакопеї, сушені шишкоягоди відпускають в аптеках.

Плоди рослини містять складну ефірну олію, органічні кислоти, цукри (до 40%), вітамін С (до 250 мг%), дубильні речовини, солі калію.

Препарати плодів ялівцю збільшують сечовиділення і дезінфікують сечовивідні шляхи, стимулюють виділення шлункового соку і жовчі, збуджують перистальтику кишечнику, мають відхаркувальні властивості. Інколи їх використовують як протизапальний і болезаспокійливий засіб. Особливо ефективне застосування препаратів ялівцю при набряках, які спричинені нирковою недостатністю і порушеннями кровообігу, циститах, сечокам'яній і жовчнокам'яній хворобах. Настої плодів допомагають при захворюваннях органів дихання — ларингітах, трахеїтах, бронхітах. Відвар сушених ягід використовують для лікування ревматизму, різних артритів та подагри. У цих випадках його зазвичай застосовують у вигляді ванн. Ефект можна посилити, якщо після ванни ще й розтерти хворі місця спиртовою настойкою плодів. Шишкоягоди входять до складу багатьох лікарських сечогінних чаїв.

Препарати ялівцю протипоказані при гострих запальних захворюваннях нирок і вагітності.

Доречно згадати й пряно-смакові властивості плодів рослини. Страви з дичини, м'яса, особливо жирної свинини та баранини, стануть більш ароматними, якщо у процесі приготування додати до них декілька ягід ялівцю. У деяких країнах їх кладуть у квашену капусту — плоди пригнічують небажані гнилісні процеси і надають готовому продукту легкого смолистого аромату. Знаменитий джин отримують шляхом переганяння ялівцевої настойки.

У декоративній дендрології ялівець висаджують для створення бордюрів і живих огорож. Ефірні олії плодів використовують у парфумерії.

Настій плодів. 1 столова ложка сухих плодів на 200 мл окропу, настоюють 15 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день після їди.

Настойка плодів. Плоди настоюють на 70%-ному спирті у співвідношенні 1,5:10. Приймають по 10-15 крапель 3 рази на день.

Ванни з відваром плодів. 100-200 г сухих плодів відварюють протягом 10 хв., проціджують і додають відвар у ванну. При подагрі, ревматизмі та екземі.

Під час нещодавнього візиту до оздоровчого Центру народної цілительки натуропата Олени СВІТКО мою увагу привернув букет на полиці з гілочок ялівцю, від якого розходився по кімнаті легкий приємний аромат ефірних олій. Ще міцнішим він став, коли Олена Віталіївна пригостила мене трав’яним чаєм, який поставила на підставку з цієї деревини. Побачивши моє зацікавлення, натуропат пояснила, що один з карпатських травників відкрив для неї нові цілющі властивості цієї рослини.

Ялівець – мітла для організму. В Україні цей вічнозелений чагарник з коротенькими листочками-голками можна зустріти на галявинах, у ярах, хвойних і змішаних лісах тощо. Здавна на ялівець звернули увагу народні цілителі, він містить багато корисних речовин, зокрема, вітаміни С, Е, таніни, ефірну олію, органічні кислоти, фітонциди, дубильні, пектинові речовини тощо. У медичній практиці найчастіше використовуються шишкоягоди, олія з ялівцю, а також застосовується кора і хвоя. Завдяки багатому хімічному складу, ялівець має безліч корисних властивостей. Його приємний аромат, як зазначила Олена Віталіївна, заспокоює і приводить у порядок думки, допомагає позбутися депресії, страхів. Мабуть багато хто придбав собі під голову валик з ялівцевого листя-голочок, на якому (пересвідчилася особисто) гарно спиться.

З кількох видів ялівцю, - розповіла натуропат, - вирізняють два: найбільш поширених в паркових зонах – ялівець козацький, розлогий кущ з невеличкими сизо-синіми ягодами, які треба вживати обережно, бо мають отруйні речовини. З оздоровлювальною метою використовують плоди темно-синього кольору ялівцю карпатського, який росте невеличким деревовидним кущем. Висушенi плоди зовнi фiолетово-чорнi, оскiльки вкритi сухим восковим нальотом, а всерединi – темно-зеленi. При стисканнi мають приємний запах i солодкуватi на смак.

За словами Олени Світко, завдяки ефірній олії ягоди ялівцю у народній медицині застосовують для лікування захворювань і поліпшення функцій травного тракту, зміцнення імунної системи. Ялівець підвищує апетит, очищає стінки кишечнику тощо.

- Ягоди ялівцю – природне диво, - говорить цілителька, - вони мають сечогінну дію, поліпшують травлення, корисні для шлунка, підшлункової залози, чистять печінку: для цього досить пожувати 3 - 5 ягід на день. Гарну оздоровчу і бактерицидну дію має ялівцевий кисіль: 20 ягід залити 0,5 л води, кип’ятити 15 хв. Тим часом в 0,5 склянки холодної перевареної води розвести десертну ложку крохмалю і, помішуючи, влити в майже готовий відвар. Ще можна додати кілька крапель йоду. П’ють кисіль ковтками по 0,5 склянки двічі на день після їди. Діткам з 2-річного року дають такий кисіль як бронхолітичний засіб через 30 хв після їди по 50 - 70 мл. Цей напій помічний також за гостриць, дифузного проносу, коліту.

Як радить Олена Світко, у разі ниркових хвороб, пієлонефриту, захворювань сечового міхура корисно вживати по 1 ч. л. тричі на день відвар ягід. Одну столову ложку сировини залити склянкою окропу і витримати на водяній бані протягом 5 хв. Здавна пахучі ефірні олії використовували для лікування бронхо-легеневих хвороб, зокрема, хворих на туберкульоз відправляли дихати в ялівцевий гай. Також ялівцеву олію втирали у хворі суглоби.