Суть явища, називаного повінню,- перевищення витрати води над пропускною здатністю ріки. Природа повеней різна, але здебільшого вона так чи інакше зв'язана з погодою. Повені викликаються:

• Рясними опадами - як дуже тривалими, так і порівняно короткочасними, але надзвичайно інтенсивними. Такі повені характерні як для низьких широт, де вони виникають регулярно, практично щорічно, так і для районів з мусонним кліматом, ріки яких відрізняються чергуванням високої і низької води. Крім того, причиною повеней можуть стати рясні дощі циклонів помірних широт і тропічних циклонів при сповільненні руху цих циклонів.
• Швидким таненням снігу і крижаних заторів. У середніх широтах дружна весна після сніжної зими завжди є небезпекою повеней; затори льоду підсилюють цю небезпеку. Критичні ситуації виникають звичайно навесні, коли в результаті інтенсивної адвекції (переносу) теплих повітряних мас починається швидке танення снігу; ріки льодовикового харчування можуть переповнятися водою й у літні місяці, при бурхливому таненні льодовиків у горах.
• Нагоном води з моря на узбережжя й в устя рік, причиною якого може бути вітер (як правило, при проходженні циклонів) або рясні опади і підпір води морським припливом.