Урагани виникають над теплими водами тропічних океанів, де повітря є дуже вологим і конвергуючі вітри викликають конвективні процеси, відповідальні за виникнення ураганів.

За рік відбувається в середньому 84 тропічні шторми і 45 ураганів / тайфунів. Приблизно дев'ять з цих штормів розвиваються за рік над Атлантичним океаном і Мексиканською Затокою, шість з яких звичайно стають ураганами, два з яких - інтенсивні (швидкість вітру перевищує 130 миль у годину або 209 км у годину).

Сезон ураганів звичайно триває з червня по листопад, коли температура води в цих областях порівняно висока (більше 26.5 C). Більшість ураганів відбуваються пізнім літом і ранньою осінню, тобто в свгусті і вересні. Урагани сильніше гроз і торнадо, але слабкіше циклонів середньої широти. Основні компоненти урагану включають:

Око:
Область діаметром у 20-50 км, знаходиться в центрі урагану, де небо часте ясне, вітри слабкі, а тиск - найнижчий.

Стіна ока:
Кільце купчасто-дощових хмар, закручене навколо ока. Найважчі опади і найдужчі вітри виявляються саме тут.

Спіральні смуги випадання опадів:
Смуги сильних конвективних злив, спрямованих до центра циклона