Явище відтоку вітру

Цей розділ описує такі явища, як макросплески, мікросплески, різкі пориви вітру й інші явища відтоку повітря. Руйнівні вітри, що супроводжують минаючу грозу, були названі сплесками знаменитим дослідником гроз Dr. Ted Fujita. Він класифікував їх на макросплески (більше чим 2.5 милі в діаметрі) і мікросплески (менш чим 2.5 милі в діаметрі).

Проблеми, що виникають в авіації в результаті вертикального зсуву вітру, викликаного минаючою грозою, зокрема мікросплесками, указують на те, що виявлення і вивчення мікросплесків має першорядне значення. Хоча деякі вважають, що такі явища як, наприклад, мікросплески і раптові паводки - менш драматичні явища, чим смерчі, у дійсності, вони також смертоносні, якщо й не більше, у деяких випадках. Сподіваємося, що наша інформація про структуру явищ відтоку виявиться корисної для пілотів при заході на посадку або при зльоті, а також сподіваємося, що вони не будуть квапитися з цим і почекають, поки небезпека не минає. Сплески - могутні спадні потоки повітря, що супроводжуються відтоком вітру уздовж або поблизу поверхні землі. Якщо діаметр всплеку - більше 2.5 милі, він називається макросплеском. Після проходження макросплесків або не дуже серйозного рвучкого фронту рвані, увігнуті форми підошви хмари супроводжують початок відтоку холодних вітрів уздовж землі. Незважаючи на те, що в цих хмарах можна побачити деяке обертання, воно звичайно не є тривалим і не супроводжується вертикальним розвитком, перешкоджаючи виникненню сильних торнадо. Іншим моментом для дослдіників состережуваного обертання є відсутність теплого і вологого поверхневого припливу, що спостерігається лише за умови наявності сил обертання.