2001

Протягом всего 2001р., як і раніше, середня місячна температура поверхні океанів (ТПО) у Північній півкулі перевищувала норму, і, у порівнянні з минулим роком, як в Атлантиці, так і в Тихому океані в цілому за рік виросла на 0.1°З. На карті аномалій середньорічної ТПО видно, що вся Атлантика в 2001р. була дуже теплою, особливо в помірних широтах поблизу о. Ньюфаундленд і в області Північно-Атлантичної течії, де аномалії перевищили 1°С, а також у морі Баффіна (2°С). Навпроти, у Тихому океані північні широти знаходилися в області негативних аномалій ТПО. Також менше норми була температура в східній частині океану, у тому числі в тропічній зоні. В області Північно-Тихоокеанськоої течії збереглися позитивні аномалії — більш 1°С. Ця середньорічна картина відбила результат сезонних змін ТПО, що у 2001р. були досить незвичайними. Протягом року в Атлантичному океані зберігалися високі середньомісячні значення ТПО, усреднені по всій поверхні океану. У лютому і червні середня температура води наблизилася до максимальних значень, у вересні і жовтні досягла абсолютних максимумів у ряді спостережень з 1957р. тобто за 45 років. Під кінець року аномалії збільшилися. Примітною особливістю року є дуже великі позитивні аномалії як на крайньому північному сході океану — у Норвезькому і Баренцевому морях, так і на крайньому північно-заході — у протоці Девіса і морі Баффіна. Причому в Баренцевому і Норвезькому морях аномально теплі води (аномалія 2-3°С) з'явилися ще у передзимку 2000-2001р. і збереглися до кінця березня 2001р., тобто існували протягом усієї зими. У березні позитивні аномалії зменшилися, а в квітні замість них з'явилися негативні аномалії. У травні в Атлантиці спостерігалося посилення всіх холодних течій, і біля о. Ньюфаундленд, унаслідок посиленого виносу холодних вод Лабрадорскою течією, значення ТПО опустилися нижче норми на 1-2°С. Однак у червні відбулося посилення Гольфстріму, і з липня по жовтень у Норвезькому і Баренцевому морях знову стійко зберігалися підвищені значення ТПО. У листопаду тут знову з'явилися негативні аномалії, однак ненадовго.

У грудні значення ТПО знову перевищували норму на 1.5-2.0°С. У морі Баффіна і протоці Девіса винятково високі значення ТПО, що перевищують норму на 2-4°С, протрималися весь теплий період року. В інші місяці тут також переважали позитивні, але менші по розмірі, аномалії. Очевидно, на цій частині акваторії відбувався прогрів поверхневих вод, зв'язаний з дуже інтенсивною і стійкою позитивною аномалією температури повітря на сході Канади. У Тихому океані, на відміну від Атлантики, під кінець року відбулося зменшення позитивних аномалій середньомісячних значень ТПО. У літні місяці океан був дуже теплим: у червні величина ТПО наблизилася до максимального значення, у липні досягла абсолютного максимуму в 45-літньому циклі, і це за умови, що Ель-Ніньо не було. Найбільший внесок у потепління вносили помірні і субтропічні широти Тихого океану в області Куросіо і Північно-Тихоокеанської течій: тут велику частину роки утримувалися великій і значні по площі позитивні аномалії ТПО (1-2°С). На відміну від Атлантики, де на півночі були дуже теплі води, у північних широтах Тихого океану — в Охотському морі, західній частині Берингового моря і на прилягаючій до Камчатки акваторії Тихого океану велику частину року вода залишалася аномально холодною. Після суворої зими на півночі Далекого Сходу в районі Охотського моря довго зберігалися негативні аномалії температури води. Тому навіть у червні тут ще був лід, а температура води утримувалася на 2-3°С нижче норми. У вересні ранні холоди прийшли на Колиму, Чукотку і північ Камчатки, що відбилося і на аномаліях ТПО (-2…-3С). До кінця року негативні аномалії ТПО тут небагато зменшилися, але все рівно величина ТПО залишалася менше норми. В екваторіальних широтах Тихого океану до кінця зими 2000-2001р. помітно підсилився ріст температури води. У східних районах узбережжя Південної Америки з'явилися аномально теплі води, температура яких на 1.0-1.5°С перевищувала норму. Останнє було зв'язано з ослабленням пасатних вітрів на сході тропічної зони Тихого океану, що привело до заміщення холодних вод Перуанської течії на добре прогріті води екваторіального пояса. Це обставина, а також ряд інших факторів дозволили припустити, що фаза Ла-Нінья завершується і починається поступовий розвиток умов, сприятливих для виникнення нового Ель-Ніньо, у другій половині 2001р. Однак збільшення позитивних аномалій температури води не було підтримано циркуляцією атмосфери, що привело до ослаблення аномалій ТПО під кінець року. Разом з тим в останній місяць року NOAA оголосила про новий ріст глибини термоклину і потепленні підповерхневих вод на сході екваторіального поясу Тихого океану, що може привести до зародження нового Ель-Ніньо навесні 2002р.