У 2002р. збереглася тенденція до збільшення температури поверхневих вод Атлантичного і Тихого океанів до півночі від екватора, яка існує з 70-х років минулого століття. Саме на середину 70-х років приходяться мінімальні середньорічні значення температури поверхні океану — ТПО. Після цього похолодання за останні приблизно 25 років температура води на поверхні збільшилася в Атлантиці на 0.8°З, а в Тихому океані — на 0.6°З. Середньорічне значення температури води на поверхні Тихого океану за 2002р. складає 22.3°З, що в точності повторює рекордне досягнення 1997р., коли почалося попереднє Ель-Ніньо. В Атлантичному океані середньорічне значення температури (21.0°З) виявилося на 0.3°З менше, ніж у 1998 і 1983р., коли був досягнутий абсолютний максимум середньомісячного значення ТПО.
Середньорічні значення ТПО в Атлантичному (синій колір) і в Тихому океанах (ліловий колір). В Атлантичному океані рік почався з экстремально високих значень температури води. У січні аномалія середньомісячного значення ТПО склала 0.8°З. Потім протягом першого півріччя відбувалося поступове зменшення аномалії, і в червні вона вперше з вересня 1994р. стала слабоотрицательной — мінус 0.1°З. Однак потім ріст аномалії відновився і під кінець року склав 0.5°З. Така зміна аномалій середньомісячних значень протягом року обумовлена розподілом теплих і холодних водних мас по акваторії океану. З початку року відбувалося збільшення негативних аномалій у північних широтах — у Гренландському морі і Лабрадорскій течії, у травні відбулася інтенсифікація всіх холодних течій Атлантики, а в червні негативні аномалії займали уже велику частину акваторії океану, досягаючи місцями екватора. Але приблизно в цей же час (травень-червень) почалося формування і посилення позитивних аномалій у берегів Європи — у Норвезькому і Баренцевому морях.
Великі позитивні аномалії ТПО в північних широтах ( 2.0°С и більш) збереглися до кінця року й у грудні тут був досягнутий абсолютний максимум середньомісячної температури. Однак у східній частині Баренцевого й у західній частині Карського морів у жовтні з'явилися негативні аномалії, що збереглися до кінця року. Зміна значень ТПО в Тихому океані пояснюється насамперед виникненням і розвитком нового Ель-Ніньо. Його перші ознаки з'явилися ще узимку. З кожним місяцем виникали всі нові провісники теплого епізоду в океані: відбувався ріст аномалій ТПО в екваторіальній зоні, а також займаної ними площі; у березні з'явилися повідомлення про зникнення анчоуса в берегів Перу і перші ознаки посухи на територіях у західній частині екваторіальних широт; у травні був повторений абсолютний максимум середньомісячної температури в екваторіальному поясі, встановлений у 1997р., тобто коли почалося попереднє Ель-Ніньо; те ж повторилося й у червні. У цьому місяці вже була відзначена посуха в Індонезії і найсильніші зливи в Перуанських Андах. Однак аж до липня йшла боротьба тепла і холоду в Перуанській течії: холодні води те відступали до півдня під натиском тепла з заходу, то знову набирали силу і віджимали теплі води від узбережжя Південної Америки. Унаслідок цього експерти лише 11 липня офіційно оголосили про початок нового Ель-Ніньо, до цього не було твердої впевненості в тім, що воно остаточно розвинеться. У серпні в Індонезії і на сході Австралії вже панувала посуха, а зливи і незвичайні для цих місць найсильніші снігопади обрушилися на Перу і Чилі, несучи величезні нещастя населенню. У вересні нарешті теплі води досягли узбережжя Південної Америки, і тепер у багатьох країнах цієї частини світла йшли майже безперервні дощі, а в Австралії лютувала сама жорстока посуха за останні 100 років. Ель-Ніньо «відгукнулося» великою позитивною аномалією (більш 2°С) у затоці Аляска і на сході Берингового моря, що з'явилася тут у серпні і збереглася до кінця року. Очевидно, саме вона вплинула на особливості погоди на Алясці. Із самого початку експерти припускали, що Ель-Ніньо 2002р. буде не таким інтенсивним, як у 1997-98р., однак під кінець року NOAA оголосила, що Ель-Ніньо цілком розвилося і має інтенсивність, що характеризується як середня.

Картина розвинутого Ель-Ніньо наприкінці 2002р. (аномалії ТПО, із сайта NOAA). Очевидно умови Ель-Ніньо збережуться в першому півріччі 2003р. На цій підставі в NOAA складений прогноз погоди на зиму 2002/2003р. для території США. Його основні положення на грудень 2002р. цілком виправдалися.