У холодну половину року зустрічаються усі види наземного зледеніння: ожеледь, паморозь, зледенілий мокрий сніг. Сприятливі умови для їхнього утворення створюються з жовтня по квітень. Найбільш небезпечними для народного господарства й у першу чергу для засобів зв'язку, ліній електропередач і усіх видів транспорту є ожеледь і зледенілий мокрий сніг. Основними метеорологічними факторами, що приводять до утворення голольодно-паморозових відкладень, є наявність переохолоджених крапель води (опадів, туману) і негативної температури повітря на поверхні землі при стані повітря близькому до насичення і слабкому вітрі. Атмосферні процеси, при яких утворюються ожеледно-паморозеві відкладення, характеризуються адвекцією теплого і вологого повітря в нижній тропосфері. Ожеледі бувають внутрімасові і фронтальні, зледенілий мокрий сніг спостерігається в зоні фронтів, а зерниста паморозь - в однорідній повітряній масі.

Походження ж морозних візерунків в основному зв'язано з кристалізацією переохолоджених крапель води, тумана, мряки. Спільність їхнього походження ріднить, робить схожими, але конкретні умови утворення: вологість повітря, перепади температури, що підстилає поверхні, напрямок і швидкість вітру ніколи не бувають однаковими, звідси - несхожість. При досить вологому повітрі в тиху морозну погоду на галузях і деревах, на проводах і інших предметах з'являється паморозь - або відкладення крижаних кристалів. Вони виглядають незвичайно красиво і додають лісові, паркові разючу нарядність, шкода тільки, що під прямими променями сонця з посиленням вітру вони починають швидко зникати. Це біле убрання найчастіше називають інеєм. Іній ніколи не утвориться на тонких, гіллястих предметах. А паморозь, навпаки, осаджується головним чином на проводах, на вертикальних або похилих гілках кущів і дерев. Іній – або дуже дрібні кристалики, схожі на малюсінькі сніжинки, найчастіше лягає в холодні ясні і тихі ночі на ще не покритий снігом пухкий ґрунт або на шорсткуваті стіни будинків, на ослони. Утворюються красиві білі плями з вигадливими візерунками, художник-мороз малює свої пальми і хризантеми, а слабкий вітерець допомагає більш швидкому ростові кристаликів. Аналогічне походження мають і морозні візерунки в будинках на склах вікон, особливо в сільській місцевості, де переважає пічне опалення. Охолоджене нижче 0°C скло осаджує на внутрішній стороні вологу більш теплого навколишнього повітря. Водяна пара, сублімуючись, вирощує окремо коштують кристалики. При потепленні оксамитний наліт зливається, малюнок пропадає. Мотив і композицію вигадливих картинок, крім вологості і температури, визначає саме скло, його структура, теплопровідність, теплоємність, чистота поверхні. Відповідно до народних прикмет, прямі малюнки передвіщають ще великі холоди, косі – відлиги, а більш мудрі візерунки – до снігопаду.

Чи приходилося Вам спостерігати за кришталевими інієвими квітами в момент замерзання рік і озер? А природа цих морозних букетів така: вони виникають з пари, що пробивається від води, через капілярні тріщини льоду, що їх покриває. При різкому зниженні температури, водяна пара застигає, відкладаючись у вигляді крижаних кристалів, з яких і складаються вигадливі квіти. Що ж стосується процесу утворення паморозі, то він складний і багато в чому ще не ясний. Багаторічні спостереження показують, що паморозь утворюється в результаті сублімації водяної пари і складається з кристаликів льоду, що наростають головним чином на тонких довгих предметах з навітряної сторони при слабкому вітрі і температурі нижче -15°C. Розрізняють паморозь кристалічну і зернисту. Для утворення обох видів паморозі крім мінусової температури необхідно ще одна умова – туман або густий серпанок, тобто достатня кількість водяної пари в повітрі. Чим нижче температура, тим більше ніжною й ажурної буває паморозь. Її ще називають"сибірською" або "полярною". Іноді в зимові дні, коли на небі після негоди вже немає ні хмар, ні навіть легень хмар, у повітрі кружляють окремі іскри-хрусталики, шестигранні зірочки, голчасті, чисті, дивно правильної форми. І так весь день може сипатися зоряна пороша. У народі раніш говорили: "лють летить".

Зерниста паморозь – це сніговідний, пухкий осад матово-білого кольору, що утворюється на проводах, сучках дерев, окремих травинках, відрізняється від ожеледі кристалічною структурою. Утворення її спостерігається при дрібних краплях переохолодженого адвективного туману. При замерзанні таких крапель виділення схованої теплоти мізерне і кристалізація води відбувається без попереднього розтікання крапель по предметах. Спостерігається зерниста паморозь при більш низьких, ніж ожеледь, температурах -2...-7°С, але буває і при більш низких. Кристалічна паморозь являє собою пухке кристалічне утворення сніжно-білого кольору, що легко обсипається при посиленні вітру, часто утворюється в нічні години при негативній температурі повітря від -11 до -25°С. Для її утворення також необхідна наявність туману (звичайно радіаційного), однак утворення кристалів відбувається не шляхом безпосереднього замерзання переохолоджених крапель тумана, а внаслідок сублімації водяної пари. Відкладення мокрого снігу – крижана маса, що по зовнішньому вигляді нагадує дуже щільну паморозь або суміш. Утворюється в результаті швидкого замерзання мокрого снігу, що випадає при позитивній температурі повітря від 0 до +2°С. По щільності знаходиться між ожеледдю і зернистою памороззю. Ступінь інтенсивності наземного зледеніння прийнято характеризувати загальною товщиною льоду, що створюється за визначений проміжок часу.