Виникнення та розвиток циклонів.

На фронтах, тобто в місцях зустрічі теплого й холодного повітря, виникають і розвиваються циклони. Утворюється циклон тоді, коли маса холодного полярного повітря зустрічає масу теплого вологого і це тепле повітря вривається, в холодну масу, утворюючи «язик» у холодному фронті. Це і служить початком циклону. У проміжку між теплим і холодним фронтами в циклоні можуть бути й зони хорошої погоди, яка звичайно триває лише кілька годин. Таке прогинання лінії фронту супроводжується зменшенням тиску біля вершини хвилі. Утворена хвиля, переміщуючись звичайно на схід, північний чи південний схід, деформується. Язик теплого повітря проникає далі на північ, утворюючи добре виражений теплий сектор циклону. В передній частині теплого сектора тепле повітря напливає на більш холодне й густе повітря. При підійманні відбувається конденсація водяної пари і утворення потужної шарувато-дощової хмарності і опадів (дощу чи снігу) обложного типу, Ширина зони таких фронтальних опадів буває влітку близько 300, взимку — 400 км. На відстані кількох сотень кілометрів перед теплим фронтом біля земної поверхні висхідний потік повітря досягає висоти 10 км і більше, на якій волога конденсується, утворюючи льодові кристалики. З них утворюються ряди білих перистих хмар. Таким чином, перисті хмари часто віщують про наближення теплого фронту циклону.

Вологе, тепле повітря теплого сектора, проходячи над більш холодною поверхнею Землі, утворює низьку шарувату хмарність, тумани, мряку. Отже, після проходження теплого фронту настає тепла хмарна погода з південними вітрами, серпанком чи туманом. Потім наближається холодний фронт. Вздовж нього холодне повітря підпливає під тепле й витісняє його вгору. Утворюються купчасто-дощові; хмари, проходять грози, зливи, які супроводжуються сильним вітром. Ширина зони опадів холодного фронту становить близько 70 км. Після цього приходить тилове частина циклону, що приносить сильні вітри й прохолодну з купчастою хмарністю погоду. Коли ж холодне повітря віджене на схід тепле, встановлюється ясна погода. Не рис, 19 схематично показана погода в циклоні.
Ми розглянули першу стадію циклону (хвильовий циклон). В міру проникнення язика теплого повітря в масу холодного він виявляється все більше оточеним холодним повітрям, а тепле повітря витісняється вгору. Це створює в центрі циклону зону зниженого тиску, куди спрямовується навколишнє повітря, набуваючи в північній півкулі під впливом обертання Землі обертального руху проти годинникової стрілки. Саме завдяки обертанню Землі навколо своєї осі вітри в циклонах спрямовані не до центра циклону, а по дотичній до кола, описаного навколо цього центра.
Циклон розвивається, при цьому вітри в охопленій ним зоні посилюються. Але холодне повітря рухається в циклоні з більшою швидкістю, ніж тепле, тому холодний фронт поступово наздоганяє теплий і розміри теплого сектора зменшуються. Нарешті, холодний фронт циклону зливається з теплим, утворюючи так званий фронт оклюзії (рис. 20). Теплого сектора немає більше біля поверхні землі, де залишається лише холодне повітря. Тепле ж повітря піднімається вгору, де воно охолоджується і звільнюється від запасів вологи, які випадають на землю у вигляді дощу чи снігу. Різниця температур холодного й теплого повітря зникає. Циклон починає згасати. Але повної однорідності в цій повітряній масі немає. Слідом за цим циклоном на фронті в гребні нової хвилі виникає другий. Циклони завжди йдуть серіями, причому кожен наступний циклон проходить дещо південніше попереднього.

Отже, насувається циклон. Ще задовго до різкої зміни погоди на небі з'являються обережні мазки високих перистих хмар. Поступово вони сплітаються в білосніжну тонку сітку, яка не заважає сонцю яскраво світити: ці милі хмарки—грізні провісники того самого фронту, на якому в жорстоку битву вступають тепло й холод.

В помірних широтах, в тому числі й на більшій частині території нашої країни, циклони найчастіше переміщуються з заходу на схід, приходячи з Атлантичного океану. Тепле вологе повітря таких циклонів надходить з моря. Холодне повітря приходить в їх тил з більш північної частини океану або з арктичних країн і морів, покритих льодами. Нерідко циклони переміщуються в помірні широти з субтропіків. Тепле повітря таких циклонів має дуже високу температуру і викликає в помірних широтах як взимку, так і влітку значне потепління. В циклонах, що розвиваються, холодне арктичне повітря може проникати далеко на південь і викликати різке похолодання в південних широтах. В той же час тепле повітря в передній частині циклону, проникаючи далеко на північ, приводить до підвищення температури в північних широтах і навіть за Полярним колом. Циклони майже завжди в русі. Швидкість їх переміщення може бути різноманітною, зменшуючись в міру старіння циклону. Найчастіше вони рухаються з швидкістю ЗО—40 км/год, проходячи за добу відстань 1000—1500 км і більше. Проте часто вони можуть рухатися з швидкістю 70—80 км за годину й навіть більше, проходячи за добу 1800—2000 км. В міру наближення центра циклону тиск повітря знижується— «барометр падає», віщуючи дощ. Але якщо вологість недостатня або температура повітря висока, барометр може й «помилитися». Трапляються випадки, коли циклон, що досить швидко рухався, раптом сповільнюється і стає малорухомим. На території, зайнятій малорухомим циклоном, встановлюється прохолодна погода з дощами, яка може стояти доти, поки зростання атмосферного тиску в циклоні не приведе до його зникнення.

Вітри в циклонах іноді досягають ураганної сили. Найчастіше це спостерігається над північними районами Атлантики і Тихого океану, а також на північному заході Європи, де циклони розвиваються дуже інтенсивно. Незліченні лиха принесли циклони народам країн Західної й Південної Європи зимою 1953 року. Снігові бурани надзвичайної сили пронеслися над Францією, Італією, Югославією, Румунією, Албанією, Угорщиною. Сильні снігопади спостерігалися навіть в Північній Африці — в Алжирі.
На Україні особливо лютували циклони влітку 1969 року, викликавши сильні зливи, бурі, повені. В Карпатах і на півночі Молдавії за одну добу випала місячна норма опадів, що привело до різкого підвищення рівня води в річках Дністрі, Пруті, Случі.