Точність прогнозу погоди залежить насамперед від знання фізичних закономірностей розвитку атмосферних процесів і в певній мірі — від досвіду роботи синоптика. Прогнози погоди порівняно легко складаються й добре підтверджуються в тих випадках, коли зміна метеорологічних процесів є відносно невеликою. Коли ж відбувається перебудова основних повітряних течій і так званих полів тиску й температури, то це супроводжується виникненням і руйнуванням атмосферних фронтів і вихорів. З перебудовою повітряних течій змінюють напрям руху циклони, антициклони— відбувається зміна погоди. З такими випадками звичайно бувають пов'язані невдалі прогнози погоди. Прогноз не підтверджується, коли неправильно розраховано траєкторію і швидкість переміщення циклону й антициклону або фронтів, а також ступінь їх розвитку, не враховано можливості посилення й послаблення їх, а отже, загострення чи розмивання атмосферних фронтів, неправильно визначено ступінь прогрівання й зволоження повітря і розвитку нестійкості тиску в атмосфері, з чим пов'язані зливи й грози або, навпаки, охолодження повітря і утворення туманів тощо.
Найбільш поширені помилки в передбаченні погоди пояснюються в основному такими причинами. Правильний прогноз погоди на тривалий час можна підготувати, якщо добре відомі «початкові умови» на всій планеті. В перекладі на звичайну мову це означає: в момент складання прогнозу треба детально знати, що відбувається в атмосфері Землі, не «проґавити» назрівання якихось конфліктів у погоді; вони можуть перерости в атмосферні катастрофи, наприклад надовго заблокувати нормальне переміщення повітря, завадити йому переправляти вологу і опади з заходу на схід, з океану на континент. Не знаючи стану Атлантичного океану й атмосфери над океаном і Західною Європою, неможливо завбачити погоду на європейській частині території СРСР. Яким великим не є число даних метеорологічних спостережень, які дістає зараз в своє розпорядження синоптик, їх все ж буває не досить для повної характеристики атмосферних процесів. До того ж ті близько 20 тис. метеорологічних станцій світу, про які ми згадували, розподілені по поверхні земної кулі дуже нерівномірно — їх значно більше в густонаселених районах, ніж у віддалених, важкодоступних місцях. Нарешті, частина помилок неминуче пов'язана з самим методом складання прогнозів за синоптичними й висотними картами погоди. Аналізуючи карту погоди, синоптик враховує головні, але далеко не всі фактори, що характеризують погоду. До того ж синоптик аналізує карту погоди майже виключно якісно і суб'єктивно, а тому, навіть знаючи причини явищ і маючи всі дані, не можна передбачити погоду абсолютно точно, а доводиться обмежуватися лише наближеною оцінкою майбутньої погоди. Тому багато спеціалістів вважають, що успіх прогнозу залежить насамперед від інтуїції і таланту синоптика, який дає прогноз. Сама процедура прогнозу є актом «домислювання» недостаючої інформації. Варто звернути увагу ще на одну важливу обставину. Зведення погоди складаються по областях. Але деякі елементи погоди за розмірами значно менші, ніж територія області. Бюро погоди повідомляє, що у Києві і по області можливі опади. Дійсно, над якоюсь частиною території проходить грозова хмара. В тих же районах області, де грози не було, вважають, що синоптик помилився.
А чи не можна передбачити погоду таким же точним математичним методом, яким астроном передбачає сонячне чи місячне затемнення?