Комахи.

У народі кажуть: вчепився, як кліщ. Це справді так, би кожен знає, як важко звільнитися від кліща. Хоч і не зумовлює будь-яких позитивних емоцій ця дрібна істота, та з нею слід познайомитися ближче – заради нашого ж здоров’я. Кліщі – це групова назва членистоногих класу павукоподібних. Запам’ятайте їхню латинську назву – акаріна артропода, щоб подальші терміни були зрозумілі. Армія цих небажаних наших сусідів чимала – вчені описали понад 10 тисяч видів кліщів. Систематизували їх у три види: акариформні, паразитоформні і кліщі-косарики. З-поміж акариформних кліщів багато шкідників зерна і зернопродуктів. Щороку вони знищують до 10 відсотків світових запасів продовольства. Уражені ними борошно, крупи не тільки набирають неприємного запаху та смаку, а й можуть спричинити гострі отруєння. Якщо такі кліщі потрапляють до житла, то зумовлюють алергічні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів та розлад шлунково-кишкового тракту. До армії членистоногих належить і коростяний кліщ, який паразитує тільки на шкірі людини, спричиняючи коросту. Улітку ж активізуються кліщі другого виду – паразитоформні, особливо іксодові, які переносять збудників дуже небезпечних інфекційних хвороб. Смертельні віруси, бактерії тривалий час зберігаються у кліщах, інколи навіть розмножуються там. Таке смертельно небезпечне сховище підтримує циркуляцію збудника у природі. В Україні досить поширені кліщові рікетсіози. Ці мікроорганізми, що отримали свою назву від імені американського ученого-мікробіолога Ріккетса, спричиняють захворювання – так звану гарячку Скелястих гір, або її різновиди.

Упродовж останніх років в Україні зареєстровано 70 випадків такого кліщового рікетсіозу як Ку-гарячка. Захворювання траплялося у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській областях. Фахівці вважають, що кількість хворих на рікетсіоз значно більша. Хворі на Ку-гарячку, як правило, не потрапляють до інфекційних лікарень, а лікуються в стаціонарах терапевтичного профілю, найчастіше отримавши діагноз пневмонія, бронхіт тощо через схожі клінічні прояви: висока температура (до 40°), загальна кволість, головний біль, кашель, тривала лихоманка. Назва Ку-гарячки походить від літери англійського слова «Query», що в перекладі – «невизначений». Адже понад 65 років тому вчені не змогли встановити причину загадкової хвороби, яка охопила австралійських вівчарів. А зараз про цю інфекцію відомо майже все. Тож прислухайтеся до рекомендацій фахівців. Основні заходи профілактики Ку-гарячки: від кліщів пасовища може позбавити тільки спеціальна дезінфекція; для пастухів, або для тих, хто випадково потрапив на полонини чи інші випаси, потрібна ретельна дезінфекція одягу, обов’язкове кип’ятіння молока. Пастеризація не вбиває збудника. Приготування кефіру, сиру, масла з некип’яченого молока абсолютно неприпустиме. У неблагополучних районах рекомендоване щеплення, особливо тим, хто працює у тваринництві. Збільшення кількості бродячих собак сприяло виникненню вогнищ масового розмноження інших паразитів – кліщів Ripicephalus sanguineus, які є переносниками збудника марсельської гарячки. Крім високої температури, лихоманки, цей кліщовий рікетсіоз супроводжується утворенням щільного інфільтрату на шкірі (припухлість) і появою струпа на ньому, збільшенням лімфатичних залоз, висипами на тілі, спочатку на грудях і животі, а потім на всіх інших ділянках. Кілька років тому на території АР Крим зареєстровано 25 випадків марсельської гарячки, у м.Севастополі – 58. Враховуючи, що ареал цього кліща в Україні, крім Кримського півострова, охоплює північне узбережжя Чорного та Азовського морів, можливі випадки захворювань на марсельську гарячку в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і Донецькій областях. Отже, вирушаючи у відпустку на південь, запам’ятайте профілактичні рекомендації:

l намагайтеся уникати контактів з місцями скупчення кліщів у дворах (собачі будки, тріщини ґрунту, стіни сараїв, паркани);

l у разі виявлення на шкірі чорного струпа, висипу негайно звертайтеся до лікаря. За даними Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду, у Волинській області 1995 року був спалах кліщового енцефаліту (ураження головного мозку), коли захворіло 46 осіб. Останнім часом почастішали випадки хвороби Лайма, збудники якої – борелії – також переносяться кліщами. Потрапляючи до організму людини зі слиною кліща, борелії переносяться з кров’ю і лімфою у внутрішні органи, суглоби, центральну нервову систему. Початкова картина бореліозу має загальні ознаки інфекційного захворювання. Основним клінічним проявом є мігруюча еритема – на місці укусу кружок почервонілої шкіри (2-5 см). Приєднуються болі в суглобах, серці. Найпростішими і надійними методами профілактики є заходи, спрямовані проти нападу кліщів: застосування ефективних репелентів (пахучих речовин) і засобів індивідуального захисту. У лісі, парку, поблизу пасовищ потрібно одягати довгі штани, сорочку з довгими рукавами, капелюх, закрите взуття (не босоніжки). Кліщі зазвичай сидять у траві, на гілках кущів на висоті 10-50 см, іноді піднімаються на 1-1,5 м. Повернувшись з лісу додому, ретельно огляньте себе і друзів (членів родини, особливо дітей), чи не причепився кліщ. Особливо ретельно слід перевіряти волосяні частини тіла та ділянки з вразливою шкірою: пахові, колінні та ліктьові ямки, за вухами. Вилучати кліщів потрібно дуже обережно, пінцетом, щоб не залишити якусь частину під шкірою. Можна додати краплю олії, тоді це прискорить вилучення паразита. Важливо не прогаяти терміну огляду, тому що впродовж 2-3 годин кліщі передають лише невелику дозу збудника, якої ще недостатньо, щоб спричинити хворобу. Не займайтеся самолікуванням, бо навіть досвідченому фахівцю важко поставити правильний діагноз. Трагічний випадок трапився з моїм знайомим лікарем Сергієм Гарницьким, за фахом психіатром. Він поїхав на традиційну зустріч з ровесниками-випускниками (на автомашинах у ліс), а повернувся, начебто, з ознаками грипу. Лікувався сам, не звертаючись до фахівців. І сталася трагедія – він помер, бо хвороба виявилась кліщовим енцефалітом. А термін специфічного лікування було упущено. Торік було зареєстровано 48 випадків захворювання на енцефаліт. У минулі роки санепідслужба області разом з спеціалістами Львівського науково-дослідного інституту інфекційних хвороб визначили межі вогнища поширення енцефаліту, розробили заходи щодо імунного захисту населення. Проти кліщового енцефаліту були прищеплені мешканці сіл, розташованих у вогнищі захворювання, і в наступні роки хвороба не реєструвалася або реєструвалися поодинокі випадки. Активізація вогнища кліщового енцефаліту в цьому році пов’язана із збільшенням кількості кліщів. На звернення обласної санітарно-епідеміологічної станції Міністерство охорони здоров’я виділило 127,1 тисячі гривень для щеплень. Як же захистити себе від кліщів? Коли збираєтеся на “дике полювання” до лісу, одягайтеся так, щоб не було відкритих ділянок тіла. Для захисту від кліщів застосуйте репеленти, зокрема, “Дета”, “ОFF”. А повернувшись, обов’язково огляньте себе. Якщо кліщ присмоктався, зверніться до лікувальної установи, щоб його видалив фахівець. При перших ознаках захворювання — висока температура, сильні головні болі — теж йдіть до медиків.

На початку літа активізують свою діяльність такі вельми неприємні істоти, як кліщі. Як розповіли Газеті” Лілія Даньшина, лікар-паразитолог та Вевенко Ольга Петрівна, ентомолог Львівської обласної санепідемстанції, кліщі можуть бути носіями таких захворювань як кліщовий енцефаліт і хвороба Лайма. Щодо кліщового енцефаліту, то поодинокі випадки зараження цією недугою трапляються на Львівщині щорічно. Хоча за останні 5 років санепідемстанція зареєструвала всього лише 3 випадки цього захворювання по області. Річ у тому, що захворюваність насправді є більшою – просто не всі звертаються по допомогу в медичні установи. Це частково відбувається за рахунок клініки кліщового енцефаліту – на своїх початкових стадіях вона дуже схожа на грип, гостре респіраторне захворювання, якусь вірусну інфекцію. Кліщовий енцефаліт може розпочинатися з підвищення температури, супроводжується головними болями, слабкістю.У Львівській області кліщі розселені в 19 районах, найбільше – в Жидачівському та Яворівському. У Львові – це Шевченківський район, а також практично всі парки, лісопосадки, “дачні райони”. Минулого року, за даними санепідемстанції, зі скаргами на укуси кліщів у медичні установи звернулося близько тисячі мешканців Львівщини, а вже цього року – близько 100.

Найбільш поширеними з тих, що нападають на людей, є іксодові кліщі. Вони живуть у лісах, парках, на луках і в чагарниках, у місцях випасу худоби. Вони активні в теплу пору року (квітень-жовтень). Найчастіше скупчуються біля стежок і доріг, де нападають на свою жертву в будь-яку годину доби і за будь-якої погоди. Живляться кров’ю тварин і людей. При цьому спостерігається масовий напад на людей, які працюють чи відпочивають на природі. Потрапивши на одяг, кліщ перелазить на тіло і присмоктується (здебільшого в ділянці голови, шиї, паху, живота тощо). Укус, а точніше присмоктування, кліща безболісний, тому що разом зі слиною він уводить анестезуючу речовину. І тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Утримується на тілі людини до 10 днів, збільшується до розмірів середньої квасолини, набуваючи коричневого або червоного кольору. Іноді його тіло при цьому вважають за бородавку або пухлину.

А тому будьте уважними, перебуваючи в лісовій місцевості: щільно застебніть комір і манжети сорочки, обов’язково заправте їх у штани, шкарпетки або чоботи. Після прогулянок парком, лісом чи поїздки на дачу обов’язково огляньте себе та своїх супутників – чи не присмокталася, бува, до когось із вас ця комаха. Для захисту від нападу кліщів використовуються спеціальні лосьйони “ДЕТА”, ребофтал, аерозольні балони “Тайга” та інші. Також можна використовувати мазь “Зірочка”.

Якщо кліщ присмоктався до тіла, в жодному разі не можна його відривати, бо може залишитися голівка, що викличе розвиток місцевої запальної реакції.

Під час кровосмоктання кліщ розвивається. Тіло його розтягується, деякі клітини швидко розмножуються, тканини ростуть. А якщо він заражений (наприклад, туляремією), то розмножуватимуться і збудники цієї хвороби.

Своєчасне видалення кліща зі шкіри (навіть зараженого) нерідко може запобігти захворюванню, бо вводиться мала доза збудника.

У населених пунктах, як правило, іксодові кліщі не живуть, але можуть бути занесені свійськими тваринами.

Якщо ви виявили на тілі кліща, його необхідно видалити. Існує кілька методів. Наприклад, кліщ захоплюють пінцетом або пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, і обережно розхитують, намагаючись витягнути зі шкіри потерпілого. Для кращого видалення його змащують вазеліном, камфорною олією, гліцерином, насиченим розчином кухонної солі або іншої рідини так, щоб поверхня кліща була покрита повністю (ізолюючи від повітря). Задихаючись, він залишає рановий отвір і потім легко видаляється з тіла. Після цього рану обробляють 3-відсотковим розчином йоду або спиртом. Кліщ спалюють, руки старанно миють. Рекомендують проводити щоденну термометрію впродовж двох тижнів і стежити за своїм самопочуттям. Якщо є зміни, негайно звернутися до лікаря.