Волинські
ліси чекають грибників http://luchesk.com.ua/blogs/public/542-gribi-volyni
Сприятлива погода – дощі та відносне
тепло, що встановилося на Волині в жовтні, - роблять свою справу. В
ліси на тихе полювання кожних вихідних (будні не виключення) потягнулися
тисячі мешканців області.Добре, якщо за лісними дарами ви вирушаєте з досвідченим грибником – тоді за своє здоров’я можна не хвилюватися, але як бути тим, хто в цій справі ще новачок або почувається не зовсім впевнено в грибній науці. Адже кожного року від отруєння грибами у Волинській області гинуть люди. Щоб цього не відбувалося, ми нагадаємо Вам о правилах грибної безпеки.
ДЕ ШУКАТИ. Гриби полюбляють рости на «постійних» місцях, до того ж кожний вид обживає свій ареал. Якщо погода стоїть суха та спекотна, то гриби ховаються в затінок – під гілки дерев, ближче до стовбурів. Якщо пройшли дощі, то гриби «вибігають» на галявини, подалі від кущів та дерев. Білі краще шукати у сосновому борі, красноголовці під осинами, бабки під березами, опеньки на пеньках, а маслюки варто шукати у молодих сосняках.
ЯК ЗБИРАТИ. По-перше треба знати, що збирати. Для цього найкраще передивитися ілюстровану книгу, вивчити як виглядає декілька видів їстівних грибів і не брати інших. Набачивши гідний екземпляр, уважно обстежте все навколо: поруч повинні бути його браття – гриби частіше ростуть групами. Беріть гриба так, щоб не пошкодити корінь грибниці, аби наступного року гриби знову вродили.
Складати гриби краще в плетений кошик. По-перше, він дихає (без повітря гриби «задихаються» та псуються), а по-друге, тримає тверду форму, завдяки чому лісні дари не зминаються. З цієї ж причини для збору грибів не підходять пакети, сітки та відра.
Зручно складати шляпками донизу, перед тим обрізавши ножем бруд з ніжки, що була в землі.
ЯК ГОТУВАТИ. Перед тим, як готувати, уважно обстежте весь кошик. Якщо серед їстівних грибів знайдете бліду поганку, викиньте весь врожай – отруйний гриб може залишити свої токсини на оточуючих їстівних грибах. Якщо в якомусь грибі виникає сумнів – покажіть його досвідченому грибнику. Майте на увазі, термін зберігання грибів в звичайних умовах не більше 12 годин від початку збору. Якщо зберігати довше (на повітрі), гриби починають псуватися і в них з’являються токсини. Тому навіть самі їстівні гриби можуть стати отруйними. І хоча зберігання свіжих грибів у холодильнику дозволяє збільшити строк до двох діб, краще всього їх готувати відразу.
Для цього гриби треба почистити від сміття, добре перемити та замочити в воді з невеликою кількістю солі – якщо в них є хробаки, жуки, вони виповзуть. Потім чисті гриби поріжте та зваріть у підсоленій воді. Першу воду слід злити через 10-15 хвилин варки, після чого готуємо з грибів страви за смаком та бажанням – смажимо, тушимо, марнуємо, солимо. Після охолодження відварені гриби можна заморозити для тривалого зберігання. Свіжі гриби (особливо білі) варто засушити у теплому та сухому місці, аби зимою ласувати запашною юшкою.
НЕ ВСІМ КОРИСНІ. В грибах містяться ароматичні та екстрактивні речовини, які підвищують апетит, а специфічні білки роблять грибні страви «важкими», із-за чого вони не рекомендуються тим, хто хворіє на виразку шлунку, гастритом, захворюваннями печінки.
Також не рекомендується давати ці страви дітям до 12 років, адже в них ще немає ферментів, що допомагають перетравлювати важку їжу.
ЩО Є В ГРИБАХ. 90% - вода, 5% - вуглеводи, 4% - білки, 1% - жири. Вітаміни А, В, D, РР. Мікроелементи: цинк, йод, фосфор та марганець.
ГРИБИ, ЩО ЛІКУЮТЬ. Зараз популярний метод лікування грибами – фунготерапія. В більшості випадків йдеться про східні гриби: шіітаке, рейші, мейтаке та кордіцепс. Але на Волині споконвіку вміли лікуватися грибами. До середини осені можна збирати веселку (панну), яка є сильнодіючим грибом серед лікувальних, що ростуть у наших краях. Зовні він мало схожий на звичні їстівні гриби, тому, щоб не сплутати панну з іншим грибом, полювати на неї краще з досвідченим грибником.
ГРИБИ, ЩО КАЛІЧАТЬ. Отруїтися можна будь-якими грибами – їстівними при порушеннях умов зберігання та умовно їстівними при неправильному приготуванні. Отруєння різними грибами відрізняється тривалістю прихованого періоду. Через 15-20 хвилин (іноді до 2 годин) дасться в ознаки вживання мухоморів. Бліда поганка – через 6-8 годин, а іноді й пізніше. До речі це єдиний смертельно отруйний гриб, який вбиває людину в 90% випадків. При отруєні іншими грибами своєчасне звернення за медичною допомогою гарантує життєву безпеку.
Симптомами отруєння є: блювота, пронос, спрага, головний біль, галюцинації. За малої підозри на отруєння слід терміново викликати швидку. Інтоксикація грибами сама не проходить. Ні в якому разі не вживайте спиртні напої, адже спирт сприяє всмоктуванню в організм грибної отрути.
МИСЛИВЦІ ЗА МІФАМИ. Серед волинян існує багато міфів про те, як вирізнити серед їстівних грибів отруйні. Слід їх (як в однойменній програмі) спростувати.
Міф №1. Срібна ложка або монета темніють у грибному відварі, якщо у каструлі присутні отруйні гриби.
Срібло темніє від хімічного впливу на нього амінокислот, в яких є сірка. А вона містиця як в їстівних, так і в отруйних грибах.
Міф №2. Якщо цибуля або часник, котрі варяться разом із грибами синіють або буріють, серед грибів сховалися «отруйники».
Такі зміни кольору можуть викликати будь-які гриби, в яких є фермент тірозіназу.
Міф №3. Від отруйних грибів скисає молоко.
Молоко (якщо це дійсно молоко) скисає від присутності в грибі пепсіна та органічних кислот, які є в різних грибах.
Міф №4. Комахи не їдять отруйних грибів.
Їдять і з великим задоволенням.
Міф №5. Отруйні гриби пахнуть неприємно, їстівні мають приємний аромат.
Не завжди. Бліда поганка пахне так само, як печериця.
ЕКІПІРОВКА ГРИБНИКА. На останок хотілось би дати декілька порад початківцям. Одежа та взуття мають відповідати погодним умовам та порі року. Ніж краще брати невеликий, односкладний, який вміщається до кишені – і з точки зору безпеки і прикмета є така „гриб боїться ножа і ховається”.
Для зв’язку, щоб не здіймати ґвавт (уявляєте скільки може бути „Вась” в лісі) користуємось звичайними свистками – комбінації чотирьох умовних сигналів вистачає для координації дій. Або ж звичайним стільниковим зв’язком.
Щоб не обдирати чоло по чагарниках потрібен картуз, обов’язково з малим козирком, щоб не зачіпав гілля, можна воєнний.
В ранкові тумани і коли можливий короткочасний дощ беремо легенькі нейлонові плащі, що складаються сумочкою. На сильні дощі, коли дощем заходиш в ліс, краще мати куртки з водонепромокаючого матеріалу. Чоботи, парять - не парять, тільки гумові, якщо користуватися обережно, то вистачить на декілька сезонів.
Гриби є, і бажаємо всім тішитися цим даром природи, можливістю розчинитися в ній. Любіть волинські ліси і хай вам щастить!