СТАРОДАВНЯ ХМЕЛЬНИЧЧИНА: ВІД ПАЛЕОЛІТУ ДО XVI СТ.
1
Історія людства починається тоді, коли високо розвинуті двоногі примати навчилися виготовляти і застосовувати знаряддя праці і тим самим почали відокремлюватися від тваринного світу. Первісні люди були подібними до сучасних людей. Вони почали ходити прямо, що сприяло розвитку рук, адже визволяло їх для трудової діяльності, зокрема для добування засобів існування та виготовлення й застосування знарядь праці. А це змушувало первісних людей мислити, спілкуватись за допомогою звукової мови, а також гуртуватися в колективи.Залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляється знаряддя праці, найдавнішу історію України вчені умовно поділяють на 6 періодів, тобто віків : давній кам’яний вік (палеоліт), середній кам’яний вік (мезоліт), новий кам’яний вік (неоліт), мідно-кам’яний вік (енеоліт), бронзовий вік та останній, залізний вік. На теренах України вченими виявлено і досліджено 25 археологічних культур : від другої половини VI тисячоліття до н. е. до V століття н. е. А також відкрито величезну кількість пам’яток історії первісного суспільства.Первісна людина на території України з’явилась майже 1 мільйон років тому, в період раннього палеоліту. Україна, як і вся Європа не була територією, де відбувалось олюднення високорозвинутої мавпи. Археологи вважають, що архантропи, тобто найдавніші люди, прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Але слід зауважити, що ця міграція не була таким простим та миттєвим процесом – вона тривала хвилеподібно протягом багатьох тисячоліть. Зміни в природі змусили первісну людину пристосуватися до нових умов існування. Поява нових видів тварин та збідніння флори призвело до переходу первісних людей із збиральництва на полювання. Паралельно у цей час також поліпшується технологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їх форма та призначення. Ручне рубило удосконалюється, з’являються кам’яні гостроконечники, що використовувалися як вістря для списів, набувають поширення скребла, якими обробляли шкури тварин. Період пізнього палеоліту характеризується відходом льодовика. Еволюція людини призводить до винайдення нових знарядь праці з кісток та ріг тварин. Зміни кліматичних умов призводять до змін рослинного та тваринного світу. .....
Світлій пам'яті вчителів-археологів -дослідників Волині та Поділля І.С. Винокура, K.M. Кравченко, М.П. Кучери
Наш край, як і Україна в цілому, не входив до ареалу антропогенезу - регіонів, де відбувався процес олюднення мавпи. Тому тут не знайдено ні залишків викопних людино­подібних мавп - предків людини, ні слідів їхньої діяльності. Первісне заселення теренів тоді ще майбутніх Волині та Поділля взагалі було складним і довготривалим процесом. Багато в чому він визначався природним середовищем. Природні умови того часу суттєво відрізнялись від нинішніх. Клімат нашого краю нагадував клімат сучасних субтропічних регіонів Африканського континенту. В саванах пересувались численні стада слонів та носорогів, паслись табуни коней, утворювали колонії ховрахи. У долинах Дністра та Південно­го Бугу, в широколистяних лісах (канарський та звичайний лавр, смоківниця, самшит), знаходили притулок та їжу олені, косулі, лосі. На узбережжях річок, озер та на болотах жили гіпопотами, гніздились баклани. Свою здобич біля водопоїв підстерігали шаблезубі тигри та леви, печерні ведмеді, вовки, лисиці, росомахи. Перші розрізнені групи давніх гомінід починають поступо­ве проникнення на територію сучасної Хмельниччини понад 300 тис. років тому. Це були так звані пітекантропи - пред­ставники роду архантропів, або Homo erectus - одного з відгалужень майбутнього роду власне людей (Homo sapiens). У 1946 p. на лівому березі Дністра поблизу с. Лука Врублі-вецька Кам'янець-Подільського району вчені виявили ручні рубила та масивні відщепи з чорного непрозорого кременю - свідчення першого перебування гомінід на території краю.
Місце розташування палеолітичноїстоянки Лука-Врублівецька (сучасний стан)
Ранньо-ашсльське крем'яне рубило зі стоянки Лука-Врублівецька. Розвідки Л. Кучугури Ранньопалеолітичнакрем'яна "майстерня". Малюнок А. Дітцеля
Один оброблений кремінь приходився в середньому на 200 кв. м. Довелося перебрати тисячі уламків кременю, щоб відібрати близько 50, які мали сліди штучної обробки.
Це були відщепи, нуклеуси (ядрища, зяких відбивалися відщепи) та примітивні ручні рубила. Рубила з Луки-Врублівецької вважаються одними з найдавніших, які виявлено на території України. Вони були універсальним знаряддям тієї епохи - виконували функції сокири, кайла, метального каменю тощо. За способом виготовлення кам'яних знарядь стоянку первісних людей поблизу Луки-Врублівецької відносять до ранньо-ашельської епохи. Відтак вонає найдавнішою археологічною пам'яткою на території Хмельницької області. Населення стоянки Лука-Врублівецька займалось збиранням рослинної (корінці та молоді пагони рослин, ягоди й інші плоди) та тваринної (слимаки, їстівні комахи, пташині яйця) їжі, полювало на дрібних тварин. У пошуках здобичі первісні збирачі та мисливці змушені були постійно переходити змісця на місце, ведучи мандрівний спосіб життя. їх міграції охоплювалине тільки Подністров'я - ашельські крем'яні вироби знайдені під час розкопок багатошарової палеолітичної стоянки поблизу смт Меджибіж налівомуберезі Південного Бугу. Виявлені кістки тварин дозволяють визначити видовий склад об'єктів полювання місцевих мешканців: слони, ведмеді, олені таін. Доволі значна (понад 100 зразків) колекція ранньопалеолітичних знарядь праці зібрана під час розвідкового обстеження стоянки Співак у межиріччі Горині-Вілії (Славутський район). Серед знахідок - галечні рубила (так звані чоппери) різних типів, гостроконечники та ін. Удругій половині ашельської епохи відбуваються великі зміни як уприроді краю, так і у антропології її населення.

Виготовлення крем'яних знарядь уранньомупалеоліті. Малюнок А. Дітцеля
Полювання у ранньому палеоліті. Малюнок А Дітцеля
В Європі почалося нове, найбільш значне похолодання. Північна та переважна частина Центральної Європи вкрилися потужним льодовим щитом, товщина якого сягала близько 600 м. Відповідно змінювалися природні умови краю - вони стали подібними до тундрових і тайгових. Зміна природних умов не сприяла сталому заселенню території краю. Як і в попередню епоху, спостерігається спорадичне короткотривале просування у Подністровя-Погориння окремих невеликих груп збирачів та мисливців, відомих як неандертальці (ще одне відгалуження від лінії майбутніх Homo sapiens). Вони навчилися використовувати вогонь, почали виготовляти одяг зі шкір тварин та будувати житла. На новий рівень виходить техніка обробки каменю, значно ширшим стає асортимент виробів. Крім рубил, починається виготовлення спеціалізованих знарядь: гостроконечників, скребків, ножеподібних пластин тощо.