Понеділок:
Гуляли "пропій". Пропій - другий день весілля, коли гості молодої гуртом, всім родом йшли до молодого, несли з собою перепитки, тобто подарунки, які потім дарували молодим. Коли дарували молодим, обов'язково пили чарку, тобто пропивали дарунок, звідси - „пропій". Пропій починався з пісень:
То не рій ся роє, То не рій ся роє, То пропій ся строе. Горою, долиною Батенько з родиною За свойов дитиною. Слідом, батеньку, слідом, За пшеничним хлібом. Горою, долиною Батенько з родиною.
Біля воріт свата пропій співав:
Не лякайся, свату, Не лякайся, свату, Нас роду не багато, Лиш тридцятеро троє На подвір'ячко твоє, А решта за горами Бичуються волами. Як за стіл не вліземо, То на під поліземо.
З подвір'я свати відспівувались:
Пропою ся не бою, Пропою ся не бою. Маю три горшки лою, А четвертий лемішки, Спитайся невістки.
Пропій співає:
Добрий вечір, сусідоньки
Ми вже в вас.
Залетіло біле гуся
Межи вас.
А ви його не бийте,
А ні лайте.
Лиш його за господиню приймайте.
Вийди, Ганнусю, вийди. Чи не маєш ти кривди? А якщо ти з кривдою, Заберемо з собою. Хмара наступає, Дощик накрапає, Ганнусина родина Стояти не повинна.
Свати:
Нема Ганнусі дома. Пішла шмаття прати За кусочок хліба За горщечок розсолу Для своего пропою.
Провій співає:
Не дайте нам стояти, Пускайте нас до хати Ми люди з дороженьки Та й болять нас ноженьки. Не дайте нам стояти, Пускайте нас до хати. Ганнусина родина Стояти не повинна.
Свату співають:
Як не хотіли стояти : Було си стільці взяти. Було си стільці взяти Та й на них посідати.
Пропій співає:
А ми стільці взяли
Та й на них посідали.
Через море плили
Та й стільці погубили.
Вийди, Ганнусю, вийди.
Чи не маєш ти кривди?
несправжні молоді, перевдягнеш

(Виходять
чоловік в жіночому одязі, а жінка в чоловічому) Пропій співає:
Наше не таке було »,
Наше золоте було А це якась зражена, Борода по коліна.

(Виходять молоді і свати. Молоді кланяються. Говорять:)
Шановні гості, любі, довгожданні. І наші милі, люблячі свати, Кінчайте вже своїх пісень співати, Чи не пора у хату нам зайти.
Коли пропій заходить у хату, співають:
Здригнулися стіни, Здригнулися стіни, Як бояри сіли. А ще більше здригнуться Як горілки нап'ються.
Мати з батьком підходять до молодих:
А я ненька старенька, Грайте мені стихенька, Грайте мені на дуди, Плещіть мені всі люди, Плещіть сини, плещіть дочки, Плещіть мені, невісточки. Плетуть мені, ще й онуки, Що терпіла за вас муки.
Кажуть люди...
Кажуть люди, що я стара, А я ще не стара, Я ще сина не женила, Дочки не віддала. А як прийде божа воля, Ще й господня сила, Віддам дочку ягідочку-Ще й оженю сина. Віддам дочку ягідочку Ще й оженю сина, Тоді собі погуляю Як тая дівчина.
Свасі співають:
Свашко моя, любко моя,
Свашко моя пишна,
Дай ти, боже, здоров'ячка,
Що до мене прийшла.
Не до мене, не до мене
А до мої хати,
Чим я тебе, свашко моя,
Та й маю приймати.
Чи медами, чи винами, s
А чи пирогами,
Прийму я тя, свашко моя,
Добрими словами.
Свашко моя, любко моя,
Свашко моя, мила,
Я для тебе, свашко моя,
Горобчика вбила.
А як вбила горобчика
Та й стала думіти,
А де з того горобчика
Та й м'ясо подіти?
Із ніжечок гижечки,
З реберця печеня,
Оце ж моїй свашці - любці
Препишна вечеря.
Свашко моя, любко моя,
Солодкії писки,
Дала б я тобі вечеряти
Та й не маю миски.
Свашко моя, любко моя,
Солодкий медочок,
Як не маєш, свашко моя,
Дай ми в черепочок. Молодим співають:
Як я була коло свої мами,
Було моє біле личко,
Ще й рум'яне те.А як пішла на мужові руки,
Повилися кучерики
Як бобові стрюки.
Як бобові, як квасоля,
Треба мені журитися,
Хлібом- соллю.
Хлібом - соллю, лужков, мисков,
Рік від року не відходжу
Від колиски.
Рік від року, ніч від ночі
Проплакала біле личко,
Чорні очі.

Чорні очі як терночок,
Купи мені, мій миленький,
Горілочки.
Купи, купи, а я вип"ю,
На чужі чоловіки
Хоч раз глипну.
На городі під цибулькою Сидить голуб із голубкою. А в голуба золота голова, А в голубки позолочена. А в Василька така думка була, Щоб Ганнуся його жінка була. А він її цілував обнімав І до печі кухарочку найняв. Ще й до п'єца, ще й до лавочки, До Ганнусі за коханочки. Ой, Ганнусю, моя душечко, Яка добра твоя юшечка.
В моїм вишневому садочку
Росте червона калина.
Як ми любилися вірненько,
Так розійшлися як вода.
А ти згадай, як ми сиділи
В моїм вишневому саду.
Вже треті півні заспівали,
Казав: "Від тебе не піду".
А я слухала твої речі.
Бо я ще була молода.
Свій рідний край залишила,
З тобою я поїхала.
А ти завіз мене далеко,
Де темні гори і ліса,
А ти знайшов собі другую,
А я сама лишилася.
Записано від колективу "Берегиня"

Віват
Співається, коли молоді п'ють горілку і пропій сідає за стіл. Горілку випивають, а на останні слова рештки з чарок виливають
на стелю.
Бігла, бігла кізочка ледом,
Добра, добра, горілочка з медом.
Бігла кізка топитися, а цапочок дивитися,
Кізка тільки в ополонку,
А цапочок за голову - смик догори!
Ой стань, кізко, не топися,
Хоть на мене подивися - смик догори!
Записано від Надії Артемонівни Кушнір

Як же мені не кохати сили...
Як же мені не кохати сили, Коли в мене є чотири сини. Єден пішов в поле орати, Другий пішов воли поганяти, Третій пішов на поле косити, А четвертий на тік молотити. А мій милий по садочку ходить Та й миленьку за рученьку водить. Гуляй, гуляй, моя мила, гарна, Не забере робітоньку мара. Гуляй, гуляй, ружевії квіти. Поробили робітоньку діти.
Записано від Надії Артемонівни Кушнір

Сухе літо було—
Сухе літо було, конопель не було.
На сорочку не напряла, веретін не було.
Веретена були, поломалися,
На сорочку не напряла, лінувалася.Ростуть дочки, ростуть дочки,
Ростуть як тополі,
Нема в дочок сорочок, в мати плечі голі.
Ой піду я до сусіди, позичу сорочки,
Тоді буду віддавати, як виростуть дочки.
Записано від Алли Михайлівни Столаби