Ой у полі вітер буйний
Березу гойдає.
Молодая дівчинонька
Вітру ся питає.
Ой ти, вітре, буйнесенькій
Далеко літаєш,
Чи ти мого миленького
Ніде не здибаєш?
Ой там, ой там, за горами,
Широка долина,
В тій долині висипана
Висока могила.
Аж там славні козаченьки
Билися з ляхами,
Текла, текла кров козацька
По полю ріками.
Ой там лежить твій миленький
У могилі братській,
Віддав козак життя своє
За волю козацьку.

Записано від Алли Михайлівни Столаби та Надії Іванівни Драпатої

Ой дівчина жито жала (3)
Ой дівчина жито жала, На битий шлях поглядала.
Битим шляхом козаки йдуть, (3) З - під милого коня ведуть.
Перейду я їм дорогу, (3)
Розпитаю про милого.
Ой конику вороненький, (3)
Скажи правду, де миленький?А твій милий ранен лежить, В правій руці шаблю держить. (3)
На серденько поливає,З товаришем розмовляє. (3)
Товаришу, рідний брате,,'. Дай же моїй милій знати." (3)
Нехай вона віддається, к Вона мене не діждеться.
Записано від Марії Григорівни Лаврук та Алли Михайлівни Столаби

Вийшла в поле дівчинонька, З ранку жито жала, З тривогою на шлях битий Щораз поглядала.
Ідуть полем козаченьки..
В цю тривожну мить
її милий в чистім полі
Ранений лежить.

Чогось мені сумно, Чогось мені дивно, Все третій деньочок Милого не видно.
Не видно, не видно, Та ще й не видати, Поїхав на Десну Коня напувати. Поїхав на Десну Коня напувати. На жовтш пісочку Два слідо'іки знати.
А перший слідочок Коня вороного, А другий східочок Миленьке го мого.
Піду я в садочок, Там вирву листочок, Прикрию пристелю Милого с іідочок.
Щоб вітер нг звіяв, Пташки н г збродили, Щоб мого милого Другі не любили.

Записано від Ніни Степанівни Хриворучко

Над'їждкає козаченько з поля (2)
Припинає коня до явора.
А сам каже: "Боліте мня голова. (2)
Не щаслива нам, коню, дорога.
Не щаслива нам, коню, дорога (2)
Засватана дівка чэрноброва.
Коби да з бог неділі діждати, (2)
Пошлю людей діччнну сватати.
Пошлю людей ді 5чину сватати, (2)
А сам стану під вікном слухати.
А сам стану під вікном слухати, (2)
А що ж буде дівч ик а казати".

Записано від Ольги Петрівни Охотнік

Сумний вечір, с умний ранок, Сумний вечір, сумний ранок,. Десь поїхав мій коханий.
Десь поїхав та й немає, Десь поїхав та й немає, -Україну обїжджає.
Як об'їхав Україну, Як об'їхав Україну, Сам ліг спати на годину.
Спить годину, спить друю, Спить годину, спить другую, Ще й третюю чарівную.
Де взялася діичинонька, Де взялася молоденька, Розбудила козаченька.
Та й вирвала травиченьку, Та й вирвала травиченьку, Та й вдарила по личеньку.
Встань, козаче, годі спати, Встань, козаче, годі спати, 'Бо йдуть турки воювати.
Бо йдуть турки та татари, Бо йдуть турки та татари Візьмуть коня ще й кантари.
Коня возьмуть - другий буде, Коня возьмуть - другий буде, Тебе заб'ють - жаль ми буде.
Записано від Aллu Михайлівни Столаби