 |
Самою очевидною ознакою настання тепла є танення снігу і льоду
з постійно зростаючими темпами. Арктичний морський лід за період
з 1978-го по 1996 роки втратив 6% своєї площі, що складає 34
300 кв. км щорічно. Крім того, арктичний лід рік від року стає
тонше. Якщо в 70-х його середня товщина складала 3.1 метра,
то зараз – 1.8 метра – 40% товщини як небувало! І це усього
за тридцять років!На іншому кінці Землі, в Антарктиді, лід теж
перетворюється у воду. Основні втрати несуть прибережні льодовики.
За останні десять років три з них – Уорд, Принц Густав і Ларсен
А – зникли цілком. Ще двом – Ларсен В і Уїлкінз – залишилося
не довго жити. І тоді загальні втрати льоду в Антарктиді складуть
21 000 кв. км. Звичайно, щодо розмірів Антарктиди це небагато,
як ніяк вона складає 91% усього льодового покриву планети. Однак
сама тенденція вкрай небезпечна, особливо якщо врахувати, що
швидкість танення льоду зростає. Гренландія – найбільше після
Антарктиди скупчення льоду на Землі (8% льодового покриву) –
починаючи з 1993 року, щорічно стає тонше на метр і менше на
12 кубічних миль. Нарешті, тануть глетчери – льодові шапки гір.
Причому вони зникають особливо швидко, тому що знаходяться в
більш теплих районах і скоріше реагують на температурні зміни.
Найбільший африканський глетчер Левиса на горі Кенія (в однойменній
країні) за останні 100 років утратив 92% (!) своєї маси. Знамениті
сніги Кіліманджаро за цей же період полегшали на 73%. На гірських
вершинах інших континентів справи йдуть не краще. У Тянь-Шаню
(Центральна Азія) за останні сорок років станули 22% льоду.
У цілому ж до 2050 року може безвісти станути чверть усієї нинішньої
маси глетчерів. |
|
