Своє народження рiчка Смотрич започаткувала на Авратинськiй височинi i напуває, i освiжає терени аж чотирьох районiв Хмельниччини: Волочиський, Городоцький, Чемеровецький та Кам'янець-Подiльський. У районi села Устя останнього району збагачує своїми водами - Днiстер. Протяжнiсть рiчки 169 км. Вже нижче Городка долина рiчки стає глибокою.

Природа надiлила Смотрич i низкою приток - сестричок: Лисогiрка, Сквила, Тростянка, Чорноводка, Яромирка, Дiбруха. Одна з них Сквила тече по горбистiй мiсцевостi. Долаючи природнi перешкоди, вода утворює постiйний одноманiтний звук, нiби плаче (квилить). Звiдси i назва рiчки. Назва iншої притоки Тростянка походить вiд того, що на її берегах росло багато очерету. А неподалiк села Купин, що на Городоччинi, утворює найбiльший в областi шумний водоcпад.

За деякими даними назва рiчки Смотрич походить вiд древньоруського слова "смотрети", бачити, тобто в рiчкову воду можна дивитися як у дзеркало. В iнших випадках зi словом "смотри" пов'язують попереджувальний виклик пiд час повенi, коли вода дуже розливалася i всi жителi мусили бути насторожi. Ще в XIII столiттi рiчка Смотрич була судноплавною. Збереглися i старовиннi гравюри з галерами на водних плесах. У цих мiсцях її русло нiби вгвинчується у вапняковi перепони, утворюючи Смотрицький каньйон - пам'ятку природи загальнодержавного значення. Тому тут з'являються багато рiзних поворотiв, вигинiв, петель. Саме тут такi глибокi каньйони, яких не має жодна з приток Днiстра.

Tут, у трикутнику між селами Чорною, Білою та долинами річок Яромирки і Смотрича, товтри отаборилися великим дружним кошем. На площі близько двадцяти п'яти квадратних кілометрів утворилися гряди химерної форми. Поміж них вирізняється високий, увінчаний суцільним валом скель гребінь незвичайної конфігурації. В тугій петлі Смотрича, де ріка гострим лезом врізалася у товтровий вал, затиснуте село Карачківці. То ліворуч, то праворуч над вузькою долиною здіймаються на десятки метрів сірі стіни скель.

Кожне літо підчас навчальних практик я приводжу сюди студентів 1-го курсу геологічного факультету Львівського національного університету імені І.Франка для ознайомлення із цим цікавим і древнім козацьким краєм, що наповнений не тільки геологічними пам'ятками, але і надзвичайно цікавою історією.

Цікаві місцини біля Білої

(інформація з сайту НПП "Подільські Товтри")

Карачківці розташовані на березі річки Смотрич на широкому півострові з вузьким перешийком. Всю ширину перешийка займають залишки давньоруського городища. Досліджено тут і пізньопалеолітичне поселення. Оточено з усіх сторін товтрами, Карачківці дуже подібні до гірського поселення. З північно західної сторони вище села біля крайніх хат великої Заріки, на правому березі річки Смотрич, здійнялася гора Сокіл, яка є заказником загальнодержавного значення.

Вона висуває свою скелясту могутню голову з густої зелені лісу. На половині її висоти видніються два входи до печер. Вони ніби чорні очі спрямовують свій погляд на південь. Зараз печери невеликі за розміром, а на початку століття у них можна було забратися, вони мали ходи до 150 метрів. Всередині печери нагадують невеликі кімнати; дуже обсмалені, мабуть, колись в них розкладали вогнища. За народними переказами в цих печерах розбійник Боян ховав свої незліченні скарби. У густому лісі свого часу переховувалися Устим Кармелюк і його побратими. На протилежному березі річки Смотрич, навпроти Сокола, розкинулася Оксан - гора.

Є підстави припускати, що ці дві гори дуже давно складали єдине ціле, але вони стояли на перешкоді тоді повноводного і бурхливого Смотрича, і, пробиваючи собі шлях до Дністра, він розмив русло, розділив гори.

Село Черче згадується в історичних документах XV—XVI століть. Вважають, що його назва походить з кореня «черн» (чернець, ченці). В селі збереглася будівля старовинного костьолу, спорудженого, за переказами, понад триста років тому. Нижче по течії ріки, за вигином русла — Черче, а далі — старовинне Залуччя. Черче розташоване на високому півострові, який утворюється глибокою долиною річки Смотрич, на її правому березі, по сусідству з селом Залуччя, яке знаходиться на лівому березі дещо південніше в 25 км від міста Кам'янця - Подільського. Якщо брати до уваги назву села (Черче чи Чернече - чернеча, монашиська), то можна припустити, що це поселення належало колись православному монастирю.

Поблизу села Черче знаходяться відомі печери, які називаються Залучанськими, бо розташовані на землях села Залуччя. Наприкінці минулого століття у печерах виявлено сотні людських черепів, скелетів. Вони були винесені на зовні і поховані недалеко від входу до печер на березі Смотрича. В 1899 році на могилі поставлено пам'ятник.