Народні джерела

Цікаві місцини біля Білої

Біла.....

	Вдалині за мною моє рідне село Біла, де пройшло моє дитинство. Кожне літо підчас навчальних практик я приводжу сюди студентів 1-го курсу геологічного факультету Львівського національного університету імені І.Франка для ознайомлення із цим надзвичайно цікавим і древнім козацьким краєм, що наповнений не тільки геологічними пам'ятками, але і надзвичайно цікавою історією. Село Біла розташоване на хвилястій рівнині між річками Жванчик і Смотрич по обох боках р. Батіжок, що впадає в Смотрич за селом Залуччя. З південного сходу і північного заходу дугою опоясане з двох сторін великими скельними пагорбами, які мають назву "Товтри" і занесені у охоронний реєстр НПП "Подільські Товтри", явлються унiкальними геологiчними памятками природи. Не раз, напевне, бігав по цих горбах маленький босоногий хлопчина з Білої, відомий львівський вчений, професор, доктор географічних наук К. І. Геренчук — один з дослідників Подільських товтр. Його праці внесли суттєвий вклад у пізнання цього рідкісного утвору Подільської землі. Товтри, як колона кам'яних велетнів, прямують розгорнутим фронтом до Дністра. Тут, у трикутнику між селами Білою, Чорною та долинами річок Яромирки і Смотрича, товтри отаборилися великим дружним кошем. На площі близько двадцяти п'яти квадратних кілометрів утворилися гряди химерної форми. Поміж них вирізняється високий, увінчаний суцільним валом скель гребінь незвичайної конфігурації: якщо подивитися на нього здаля, здається, що тут замкнувся якийсь величезний кам'яний перстень, прикрашений вінцем гострих вивітрених скель. Як правило, вони мають гострі конусоподібні скелясті вершини, переважно безлісні. Іноді вони утворюють ланцюги атоло-подібних форм. Вони невеликі - до 20-30 м над поверхнею плато. Крім того, на відстані від головного пасма розкидані поодинокі (або невеликими групами) невисокі органогенні пагорби з виходами органогенних брил, які в народі називаються "могилками". За народними переказами, село Біла із початку було розташоване східніше, ближче до с. Карачківці, на урочищі, що називається "Стара Біла" Перша письмова згадка про Білу припадає на 1493 рік. Тоді воно знаходилось на північний схід від сучасного села, в урочищі недалеко від с. Карачківці. У Білій було 8 димів. Жителі платили оброк на Смотрицький замок. Через село проходив шлях з Смотрича на Кам'янець-Подільський. Так як село лежало край битого шляху, то на нього часто нападали різні завойовники: татари, турки.