Пісні колективу „Берегиня"

ЛІРИЧНО- ПОБУТОВІ ПІСНІ...
Сивий коню

Сивий коню, сивий коню.
Гривка ж ти біленька,
Завези мня, сивий коню,
Де моя миленька.
Завези мня, сивий коню,
Від брами до брами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами.
Ой не вийшла, дівчинонька,
Вийшла її мати,
Здрастуй, здрастуй, зять любезний,
Пожалуй до хати.
Та й не так же я до хати,
Як води напиться,
А як маєш гарну дівку,
Позволь подивиться.
Вода в сінях, кварта в хаті
Піди, та й напийся,
Моя дівка на гулянні,
Поїдь подивися.
Іде козак дорогою
Дівчинагуляє.
Молодому козакові
Серденько ся крає.
Ой, скажи ти, дівчинонько,
Що мені діяти,
Чи з другою женитися,
А чи тебе ждати.
А я тобі, козаченьку,
Раджу і не раджу,
Я з тобою нічку стою
На другого гляжу.

Записано від Ніни Степанівни Криворучко

Половина саду в цвіті

Половина саду цвіте.
Половина в'яне,
Перше ходив, вірно любив,
Тепер не погляне.
Перше ходив, вірно лобив,
Тепер не згадає,
Через моє подвір'ячко
Сивим конем грає.
Через моє псдвір'ячко
Сивим конем грає,
Та й на мене молодую
Неславу пускає.
Ой скажи ми, козаченьку,
Що то за причина.
Чи ти мене сам не любиш,
Чи твоя родина?
Як ти хочеш дівчинонько,
Щоб тебе любити
Клади кладку через ріку.
Щоб добре ходити.
Щоб добре ходити
Через бистру воду,
Ні на що я не впадаю
Но на твою і вроду.
Люблю тебе дівчинонько
Так, як свою душу,
Через злії воріженьки
Покидати мушу

Записано від Надії Григорівни Гоцуляк

Повечеряю сама

Повечеряю сама.
Гей, повечеряю сама,
Мого милого нема.
А мій милий на Дунаї
Гей, а мій милий на Дону,
Я до нього полину.
Увесь Дунай обійшла
Гей, увесь Дунай обійшла,
Миленького не знайшла.
Тільки знайшла калину
Гей, тільки знайшла калину,
Миленького могилу.
З ким ти, мила, сюди йшла
Гей, з ким ти, мила, сюди йшла,
Що ти мене тут знайшла.
Ой чи з вітром чи з дощем
Гей, ой чи з вітром чи з дощем,
Чи з хорошим молодцем?
Ой ні з вітром, ні з дощем
Гей, ані з вітром ні з дощем,
А з сльозами та плачем.
Записано від Надії Дмитрівни Братковської

Одеса, Одеса 

Одеса, Одеса,
Чужа сторона.
Росла я у батька,
Малесенькая.
Росла я у батька,
Малесенькая.
Циганка гадала,
За ручку брала,
Циганка гадала,
За ручку брала,
Не йди, дівча заміж,
Ти ще й молода.
Не йди, дівча, заміж,
То ще й проживеш,
А як підеш заміж –
В Дунай попадеш.
А як підеш заміж –
В Дунай попадеш.
Не вір ти, дівчино,
Не вір нікому,
А вір ти , дівчино,
Мені одному.
Мій батько багатий
Построїть нам мост,
Широкий, далекий,
На тисячу верст.
А по тому мосту
Вагончики йдуть,
В середнім вагоні
Марусю везуть.
В середнім вагоні
Відкрите вікно,
Втонула Маруся
У Дунай на дно.
Ой, дай мені, батьку,
Вороного коня,
Нехай я об'їду
Кругом Дуная.
Ой дай мені, батьку,
Гітару золоту,
Нехай я зіграю
Розлуку свою.
Ой дай мені, батьку,
Вороного коня,
Втонула Маруся,
Нехай втону я..
Записано від Ганни Петрівни Ткачук

Сумно мені, сумно

Сумно мені, сумно
Звечора до рання,
На моєму серці
Веселості мало.
Веселіть, веселіть,
Де ти ся поділа,
Чи в морі втонула,
Чи в гай полетіла?
В морі затонула,
В гай не полетіла,
В лузі при долині
На калину сіла.
Сіла на калину
Та й стала кувати,
Десь мого милого
Ніде не видати.
На калину сіла,
А гілляки гнуться,
Літа молод ії
Назад не вернуться.
Записано від Ганни Семенівни Ґедзь

Журавлі

В небі синім весна багряніє,
Журавлі, журавлі, журавлі,
Може бути що десь вони ждуть,
Журавлі, любі друзі хороші.
Якщо будете а ріднім краю.
То не в службу, а в дружбу попрошу,
Розшукайте дівчину мою.
А як вечір багряний настане,
Розіллється в далі голубій,
Ви привіт передайте від мене,
Журавлиною мовою їй.
Написано від Надії Іванівни Драпатої та Марії Григорівни Лаврук