Калина - малина
Біленько зацвіла,
Молода дівчина
Козака любила.
Любила і, кохала,
Ще й прчарувала,
Несолену рибку
Вечеряти дала.
Вечеряй, козаче,
Та й несумнівайся,
Як не маєш жінки.
Зі мною кохайся.
Ой маю я жінку
Ще й діточок двоє.
Жаль ми покидати
Маленькі обоє.
Ой маю я жінку
Ще й на Україні.
Розірветься, серце,
На дві половини.
Записано від Марії Григорівни Лаврух та Надії Іванівни Драпатої

Червона калина, чом не процвітаєш,
Чи вітру боїшся, чи дощу чекаєш?
Вітру не боюся, дощу не чекаю,
Стою та й думаю, як я цвісти маю.
Зацвіту я біло, усі мене знають,
Зацвіту червоно, дівки обламають.
Молода дівчино, чом стоїш - думаєш,
Чом стоїш - думаєш, кого виглядаєш?
Я стою - думаю і думати буду,
Я ж тебе, козаче, повік не забуду.
Любила я хлопця, хотів мене взяти,
Не позволив отець ще й рідная мати.
Не позволив отець ще й рідная мати,
Ще й рід не позволить, дівчиноньку взяти.
Куди йдеш, козаче, ворота минаєш?
Я ж твоя дівчина, хіба ти не знаєш?
Я ж тебе любила і любити буду,
Я ж тебе, козаче, повік не забуду
Записано від Алли Михайлівни Столаби та Надії Іванівни Дропатої

В моїм вишневому садочку
Росте червона калина.
Як ми любилися вірненько,
Так розійшлися, як вода.
А ти згадай як ми сиділи
В моїм вишневому саду.
Вже треті півні заспівали,
Сказав, без тебе не буду.
А я слухала твої речі,
Бо я ще була молода.
Свій рідний край я залишила,
З тобою я поїхала.
А ти завіз мене далеко
Де темні гори і ліса.
А ти знайшов собі другую,
А я сама лишилася.
А ти знайшов собі другую,
А я сама лишилася.
Навколо мене всі чужі,
До кого я пригорнуся?
Пішла дівчина в сад зелений,
Де співають солов'ї.
Як подивилась на море
Аж там плинуть два кораблі.
Два кораблі пливуть по морю,
До купи збилася вода.
Прощалась молода дівчина,
Із білим світом навсігда.
Прощай ти, світе, білесенький,
Прощай, рідненька моя мать.
Прощай коса моя дівоча,
її не буду заплітать
Записано від Ніни Іванівни Каніщук

Коло млина горбовина,
Зацвіла калина,
Навчилася в саду спати
Молода дівчина.
Навчилася в саду спати
Межи яблуньками,
Мала вона розмовоньку
З трьома парубками.
Пусти мене, моя мати,
Та й в сад погуляти.
Як перші півні заспівають
Я піду до хати.
Піють перші, піють другі
І качка какоче,
Кличе мати вечеряти,
А дочка не хоче.
Ой вечеряй, моя мати
Те, що наварила,
Бо вже мені, молоденькій,
Вечеря не мила.
Ой не мила вечеронька,
Не милії квіти,
Треба мені молоденькій
Пароньки глядіти.
Записано від Ганни Петрівни Ткачук та Надії Іванівни Драпатої

Полинок, полинок,
Чом не стелишся?
Молодий парубок,
Чом не женишся?
Чи для тебе, полинок,
В полі вітру нема.
Чи для тебе парубок
В селі дівки нема?
Ой, нема, ой, нема,
Тільки Галя одна,
Тільки Галя одна
Та і ту звів з ума.
Та й і ту звів з ума,
А сам сів на коня,
А сам сів на коня
Бувай Галю, здорова
Ой ти полин - полиночку,
Ти шовковая трава,
Чого тебе, полиночку,
В чистім полі нема?
А ростеш ти край дороги,
Де високі товтри,
Чи на всю жіночу долю
Хватить твої гіркоти?
Записано від Надії Іванівни Драпатої та і Марії Григорівни Лаврук