Львівський національний університет імені Івана Франка

Геологічний факультет, кафедра фізики Землі

Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.)

    Навчальний план    Зміст        Частина: 1 2    Лекції: Попередня 1  2  3  4  5  6 7 Наступна

1.2. Головні поняття теорії ймовірностей

Сторінки:

Зміст лекції:

<< 1 2 3 4 5 6 ? >>


Термінологія
Головні властивості ймовірностей 
Приклад обчислення ймовірностей за допомогою частотного відношення
Формула ймовірності для повної системи подій
Формули ймовірності гіпотез (формули Байєса)
 Приклад на використання формул Байєса
Запитання до теми

 


Головні властивості ймовірностей

1. Мірою вірогідності появи події A є число p:

0 р(A) 1,

причому для р(A) = 0 подію A= (порожня множина, нуль-подія) називають теоретично неможливою (невірогідною), а для р(A) = 1 подію U (Universe – Все) – вірогідною. На відміну від цілком детермінованого, логічного підходу, невірогідна подія може все ж таки відбутися в деякій спробі, а вірогідна – не відбутися за ймовірнісним підходом. Нуль-подія та вірогідна подія найменш цікаві на практиці, решту подій зачислюють до випадкових.

2. (Практичний висновок із теореми великих чисел). У разі достатньо великої кількості експериментів (спроб) частотне відношення прямує до теоретичного значення ймовірності події A:

 k / n  р(A)   для   n   ,

де k– кількість сприятливих результатів; n– усього спроб. Тому для практичного обчислення ймовірності маємо формулу

 р(A) k / n.

3. Протилежна (обернена, альтернативна) подія – це подія, що заперечує подію А. Ймовірність події

р( ) = 1 – р(A).

Тому р (A) + р( ) = 1. Альтернативна подія може складатися з декількох підподій. Наприклад, для твердження a x b альтернатив буде дві: x < a або x > b.

4. Імовірність суми (об’єднання) подій A+B (твердження: A або B)

р(А+B) = р(A) + р(B) – р(AB),

де р(AB) – імовірність добутку (перетину, суміщення) подій AB (твердження: A і B)

Висновок для логічного додавання ( “або”) і множення (“і”) подій роблять за схемою, наведеною в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Схема логічного додавання та множення двох подій (відбулася – так, не відбулася – ні)

A

B

A+B

A × B

Так

Так

Так

Так

Так

Ні

Так

Ні

Ні

Так

Так

Ні

Ні

Ні

Ні

Ні

Події A і B будуть незалежними (несуміщеними), якщо р(AB) = 0. Для такої пари подій формула ймовірності суми подій дає суму ймовірностей цих подій окремо (рис.2.1).

  

 p(A)+p(B)-p(AB)             p(A)+p(B)      

 Рис. 2.1.

5. Умовна ймовірність: р(A|B) – імовірність події A за умови, що подія B вже виконана (відбулася). Усі події відбуваються за певних умов (див. умови застосування статистичних моделей), що повинні повторюватися в кожній спробі. В умовній імовірності додаткова умова задана явно. За допомогою умовних імовірностей можна обчислювати ймовірність добутку подій:

 р(АB) = р(B) р(A|B) = р(A) р(B|A).

   
 
    Навчальний план    Зміст        Частина: 1 2    Лекції: Попередня 1  2  3  4  5  6 7 Наступна
   

 

© Хом’як М.М.    © Designed by Плавуцька Ірина, 2005-2006