|
Львівський національний університет імені Івана Франка |
|||
|
Геологічний факультет, кафедра фізики Землі |
|||
|
Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.) |
|||
|
|
|||
1.4. Головні закони розподілу,
|
Сторінки: |
||
|
Зміст лекції: |
<< 1 2 3 4 5 6 7 8 ? >> |
||
|
|
Нормальний закон розподілує неперервним розподілом випадкової величини та функцією розподілу
Цей розподіл (його ще називають розподілом Гаусса) має два параметри:
математичне сподівання M нова випадкова змінна z матиме теж нормальний закон розподілу,
але вже з параметрами M z = 0 та дисперсією D z = Рис. 4.2. Нормальний закон розподілу для різних параметрів
M Стрічка "Множник" в таблиці на
рисунку дорівнює множнику перед інтегралом 1/
Квантилі нормального розподілу використовують як довірчі межі нормального розподілу для заданого
| u | 0,95 а також квантилі, що кратні першим трьом стандартним відхиленням: | u | 0,6827 =1 , | u | 0,9545 =2 , | u | 0,9973 =3. (4.15) Сформулюємо важливе для практики правило “трьох сигм”:
якщо дані підпорядковані
нормальному закону розподілу, то майже вірогідно Важливість нормального закону розподілу в природничих науках зумовлена тим, що він задовільно апроксимує розподіл значень багатьох кількісних показників, спричинених дією багатьох рівносильних факторів. Тому його можна приймати (хоч і не завжди) як імовірнісну модель досліджуваного явища. Однак з погляду інтерпретації така модель не повинна суперечити тим теоретичним передумовам (геофізичним, хімічним та ін.), що характеризують природу цього явища. У геології нормальний закон розподілу – один із головних, хоча є багато явищ, імовірнісна модель яких значно відхиляється від нормального закону, що може бути зумовлене порушенням умов рівномірної малості і незалежності впливу факторів, що генерують досліджувану випадкову величину. |
||
|
|
|||
|
© Хом’як М.М. © Designed by Плавуцька Ірина, 2005-2006 |
|||