Львівський національний університет імені Івана Франка

Геологічний факультет, кафедра фізики Землі

Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.)

1.1. ВСТУП ДО ГЕОСТАТИСТИКИ

Сторінки:

Зміст лекції:

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ? >>

Геостатистика: між ейфорією та скепсисом

Методи кількісного аналізу даних у геології, як засвідчила практика, дуже корисні. Збирання достатньої кількості якісних (кондиційних) даних дає змогу повніше вивчати об’єкт, а розроблені методики (наприклад, з опрацювання геофізичних даних свердловин) допускають достовірні прогнозні вирішення, виявлення нових родовищ корисних копалин. У цьому разі дослідженню притаманні точність та об’єктивність, що, зокрема, дисциплінує спеціаліста-геолога. Однак найбільший ефект, можна вважати, полягає не в тому, щоб показати, що є правильним, а відкинути заздалегідь неправильні результати, що можуть бути зумовлені:

а) недосвідченістю або тенденційністю;

б) надмірністю прийнятих припущень;

в) недостатньою кількістю чи неякісністю даних, що так чи інакше завжди трапляється в геологічній практиці.

Якщо б у геології, подібно до фізики чи хімії, можна було провести експеримент, то суперечності й гіпотетичності геологічних даних можна було б уникнути. Переважна частина геологічних знань є описовими, а тому зумовлює скептичне ставлення до неї з боку математиків, які не довіряють твердженням на підставі тільки загальних аргументів і здорового глузду.

Інша крайність – це сліпа віра в безпомилковість математичних моделей або комп’ютерних обчислень. Часто довгі рулони роздруківок з цифрами можуть тільки залякати дослідника. Наприклад, машина легко може виконати обчислення з десятьма знаками після коми, однак досвідчений геолог природно засумнівається в такій точності результатів, а отже, матиме бажання взагалі їх відкинути.

Отже, методи геостатистики не можна чітко віднести до суто статистичних методів, з якими оперує математична статистика. Проте, як і в математичній статистиці, геостатистика виходить із того факту, що на підставі обмеженої вибірки можна отримати інформацію про всю геологічну сукупність. Дуже часто даних є недостатньо, однак “спостереження, пов’язані з дослідженням Землі, є надто дорогими, щоб ними можна було знехтувати” (Дж. Девіс).