|
Львівський національний університет імені Івана Франка |
|||
|
Геологічний факультет, кафедра фізики Землі |
|||
|
Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.) |
|||
|
|
|||
1.1. ВСТУП ДО ГЕОСТАТИСТИКИ |
Сторінки: |
||
|
Зміст лекції: |
<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ? >> |
||
Характер геологічної інформації Види геологічної інформації Шкали вимірювання кількісних даних Первинне опрацювання інформації Системний аналіз геологічних об’єктів і процесів Три типи математичних моделей: > 1. Детерміномана модель > 2. Активний експеримент > 3. Пасивний експеримент Роль математичної статистики в опрацюванні геологічних даних 4 умови коректного застосування математичної статистики Поняття про статистичну змінну Геологічна сукупність і вибірка Завдання математичної статистики Загальна схема розв’язування геологічних задач Геостатистика: між ейфорією та скепсисом Запитання до теми |
|
Первинне опрацювання інформаціїКоли інформація про результати вимірювання зібрана, її потрібно попередньо опрацювати, що передбачає її структуризацію (формалізацію, запис у певні таблиці, бази даних), класифікацію і групування (зачислення даних до певного класу чи групи за наявністю певної ознаки або рівня її значущості; в разі групування дані окремих груп розділені між собою, а в разі класифікації – окремим результатам вимірювання приписують нову ознаку – клас, без переміщення), фільтрування (відбір з усіх даних лише тих, що задовольняють певні умови, наприклад, десять найбільших чи найменших значень, зібраних у заданий період часу тощо). Залежно від специфіки геологічної задачі та інформаційного забезпечення (методи збирання, збереження та опрацювання інформації + комп’ютери і спеціальні програми для них) таке первинне опрацювання інформації може мати особливості, а тому бути поєднаним з етапом збирання інформації або виконаним як окреме завдання. Приклад. Результати проб можна класифікувати за територіальною (часовою) належністю або наявністю промислово-значимого вмісту руди в породі, або за методикою дослідження. Інформацію можна організувати ієрархічно: згрупувати за свердловинами, а в межах групи – за глибиною залягання. Можна профільтрувати всю регіональну інформацію, залишивши для подальшого опрацювання дані лише деякої окремої зони. |
|
|
|
|||
|
© Хом’як М.М. © Designed by Плавуцька Ірина, 2005-2006 |
|||