Львівський національний університет імені Івана Франка
Геологічний факультет, кафедра фізики Землі
Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.)
1.1. ВСТУП ДО ГЕОСТАТИСТИКИ
Сторінки:
Зміст лекції:
<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ? >>
Характер геологічної інформації Види геологічної інформації Шкали вимірювання кількісних даних Первинне опрацювання інформації Системний аналіз геологічних об’єктів і процесів Три типи математичних моделей: > 1. Детерміномана модель > 2. Активний експеримент > 3. Пасивний експеримент Роль математичної статистики в опрацюванні геологічних даних 4 умови коректного застосування математичної статистики Поняття про статистичну змінну Геологічна сукупність і вибірка Завдання математичної статистики Загальна схема розв’язування геологічних задач Геостатистика: між ейфорією та скепсисом Запитання до теми
Три типи математичних моделей:
2. Активний експеримент
У цьому випадку відомі значення факторів X, але невідомі точні значення реакції на них компонентів об’єкта (або елементів системи) (рис. 1.3):
Y=F(X)+ 
(X),
де (X) – точність,
тобто похибки вимірювань, вплив неврахованих факторів, методологічна (системна)
похибка. Якщо << F(X),
де (X) <
– задане мале число, то кажуть, що експеримент виконано із заданою точністю.
Точність, як звичайно, вимірюють у відсотках, наприклад, значення ±5%
(інженерна похибка) задає широко прийнятий на практиці рівень
|
/ F | 
0,05,
де вираз у дужках називають ще відносною точністю (похибкою). Навпаки, величину
= | Y – F(х) |
називають абсолютною точністю.
Якщо похибка незначна, то маємо модель, близьку до детерміністичної (визначеної),
як у випадку причинно-наслідкового зв’язку. Якщо ж
(х) сумірне (одного порядку) з F(х),
то величина Y буде ймовірнісною, тобто більш-менш точно
передбачити наперед реакцію системи неможливо в рамках детермінованого
підходу.
© Хом’як М.М. © Designed by Плавуцька Ірина, 2005-2006