|
Львівський національний університет імені Івана Франка |
|||
|
Геологічний факультет, кафедра фізики Землі |
|||
|
Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.) |
|||
|
|
|||
2.2. Дисперсійний аналіз |
Сторінки: |
||
|
Зміст лекції: |
<< 1 2 3 4 5 6 ? >> |
||
|
|
Головні ідеї дисперсійного аналізуПопередні методи статистичного аналізу даних використовують для порівняння двох об’єктів. У практиці геологічних досліджень часто виникають завдання, що стосуються групи об’єктів (наборів спостережуваних даних). Одним з методів для таких завдань є дисперсійний аналіз – статистичний метод виявлення на досліджувану випадкову величину (параметр) одночасної дії одного або декількох факторів. Дія деякого фактора на складну систему, якою є геологічний об’єкт, спричинює мінливість його властивостей. Фактор може бути відомий або й невідомий, природного або штучного походження, як от: умови експерименту, методика вимірювань і опрацювання тощо. За кількістю оцінюваних факторів дисперсійний аналіз поділяють на одно-, дво- та багатофакторний. Кожен фактор може бути дискретною чи неперервною випадковою змінною, яку розділяють на декілька сталих рівнів (градацій, інтервалів). Якщо кількість вимірювань (проб, даних) на всіх рівнях кожного з факторів однакова, то дисперсійний аналіз називають рівномірним, інакше – нерівномірним. В основі дисперсійного аналізу є такий принцип (факт з математичної статистики): якщо на випадкову величину діють взаємно незалежні фактори A, B, …, то загальна дисперсія дорівнює сумі дисперсій, зумовлених дією окремо кожного з факторів: Цей метод ґрунтується на розділенні
загальної дисперсії
|
||
|
|
|||
|
© Хом’як М.М. © Designed by Плавуцька Ірина, 2005-2006 |
|||