Львівський національний університет імені Івана Франка

Геологічний факультет, кафедра фізики Землі

Геостатистика (курс лекцій від Хом’яка М.М.)

2.3. Кореляційний аналіз

Сторінки:

Зміст лекції:

<< 1 2 3 4 5 6 7 ? >>

Кореляційне поле

Графічно дані для кореляційного аналізу зображають у вигляді кореляційного поля, тобто точок на площині, кожна з яких має координати  (рис. 3.1).

а                                                                б

Рис. 3.1. Візуальна оцінка характеру кореляційного зв’язку за кореляційним полем: а – пряма кореляція, r > 0; б – зворотна кореляція, r < 0.

Для прямої кореляції характерною тенденцією є збільшення одного з параметрів, якщо збільшується інший, а для оберненої, навпаки: збільшення одного супроводжується, як звичайно, зменшенням іншого. Причиною фіктивної кореляції (тобто такої, що спостережена, але не властива природним об’єктам) може бути неоднорідність сукупності даних, які відображають два різні об’єкти (рис. 3.2). Іноді методика дослідження впливає на створення видимості зв’язку там, де його немає. Наприклад, якщо вимірювати довжину і ширину без урахування орієнтації зразків, то всі точки кореляційного поля лежатимуть у секторі від 0 до 45° (замість сектора 0–90°), що помилково можна сприйняти як наявність деякого зв’язку (рис. 3.3).

Рис. 3.2. Некорельовані дані, r = 0 і фіктивна кореляція (неоднорідні дані).

Рис. 3.3. Несправжня (наведена) кореляція:

 1 – істинні вимірювання; 2 – перетворені дані.